Реферат: Українське господарське право історія і сучасність

Поделиться:
Нет комментариев

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Все поля обязательны для заполнения.

Название: Українське господарське право історія і сучасність
Раздел: Рефераты по астрономии

Реферат на тему:

УКРАЇНСЬКЕ ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ

Господарське право — це одна з галузей права і законодавства в Україні. Його предметом є відносини з організації та здійснення господарської (підприємницької, комерційної) діяльності. За своїми цілями та змістом господарське право багато у чому збігається з такими поняттями як «бізнес-право», «комерційне право», «підприємницьке право».

Юридична пікантність питання полягає у тому, що навколо поняття господарського права вже багато років виникають спори та дискусії. Деякі учасники таких дискусій вважають господарське право якимось чужорідним явищем в Україні. Одни з них посилаються на те, що господарське право народилось у Германіїї на початку нашого сторіччя, інші — в колишньому Радянському Союзі, де воно ніби то обслуговувало командно-адміністративну систему. Все це нажаль є свідотством прикрих непорозумінь і недостатнього знання історії

Певною мірою вірно, що з початку XX віку концепція господарського права в різних варіаціях отримала своє обгрунтування в Германії. Але справа в тому, що господарське право там не тільки давня концепція, але й сьогоднішня реальність- воно визнане поряд з іншими галузями Основним Законом (Конституцією) ФРН. Ще треба враховувати, що господарське право визнане і в ряді інших країн, що каже про інтернаціональний характер цього правового явища. Показово, що в Парижі улаштувалась штаб-квартира Міжнародної асоціації господарського права.

Так, дійсно, в 20-30 роках і в СРСР існувала своя модифікація такої концепції. Її прихильники наївно вважали, що за допомогою деяких ідей господарського права можна збудувати життя на розумних засадах. Але реальність виявилась більш жорстокою. В 1938 році тодішній Прокурор СРСР Вишинський, якому до душі було тільки цивільне право, «закрив» господарське право як вороже. Сумно, але вчені, які розподіляли подібні ідеї, були репресовані. Відродилась ця концепція, в значно зміненому вигляді вже в часи хрущьовської «відлиги «, але легальною, тобто законодавчо визнаною, вона не стала й не могла стати в умовах попереднього режиму.

Є і суто український погляд на проблему господарського права. Щоб його зрозуміти, треба зробити деякий екскурс в історію.

Було б помилкою вважати, що Україна в минулому була «правовою пустелею». З часу «Правди Ярослава» в цю історію вписано чимало яскравих сторінок. Причому це одно з найкрупніших правових джерел тодішньої Європи не міг з’явитись на пустому місці. Він з’явився як результат широкого розвитку торгових відносин в Древньої Русі — йшла жвава торгівля із Западом та Востоком. При чому в ті часи здійснювався обмін не тільки товарами, але й, безсумнівно, правовими ідеями. «Руська Правда», яку відомий історик В.О. Ключевській назвав «кодексом торгового капіталу», здійснювала свій вплив і за межами Київської Русі. ЇЇ норми, наприклад, у незмінному вигляді увійшли в інше відоме джерело права — Литовський Статут.

Але часи змінювались, змінювалась слідом за політичною, і правова ситуація в Україні. Сталося так, що після татаро-монгольської навали тут на багато міст та селищ розповсюдило свій вплив так зване «німецьке право», а якщо точніше — це було Магдебурзьке право. Саме йому Україна зобов’язана пожвавленням свого господарського розвитку протягом кількох сторіч.

Магдебурзьке право — це перш за все право міського самоврядування та ринкових відносин у містах. Деякими своїми якостями це право являє інтерес і для сучасного юриста. Головне в ньому те , що воно носило комплексний, універсальний, характер, бо у взаємозв’язку регламентувало багато видів відносин — тут регламентувались торгівля й ремесла, діяльність цехів та купецьких гільдій, відносини власності та оподаткування. Думається, що системність регулювання такого роду відносин, що містяться у Магдебурзькому праві, зберігає свої цінності і в наші дні..

Тепер ми візьмемо відрізок історії української правової думки лише в сто років, з кінця XVIII і до кінця XIX сторіч. Тут ми зустрічаємо славетні імена таких вчених- юристів, наших земляків, як С.Є. Десницький, М.А. Балуг’янський, К.Д. Ушинський, І.І.Янжул. В їх працях якраз і можна знайти оригінальні ідеї, які торкаються і комерційного, і господарського, і підприємницького права. Ці ідеї до цих пір не втратили своєї свіжості.

Особливо вдячна наша пам’ ять повинна належати К.Д. Ушинському — це саме він серед інших своїх великих справ створив першу в світі розгорнуту теорію господарського права. Господарське право вчений вважав необхідним відрізняти від права цивільного. Якщо останнє, за його думкою, покликано відокремити та зрівняти економічні інтереси окремих громадян, то перше — «об’єднати ці економічні інтереси так, щоб кожен … досягаючи загального господарського інтересу самим повним чином досягав свого власного». Тут нема чого додати! Ця ідея надзвичайно актуальна і сьогодні. Серед інших ідей, які були згадані в цьому есе, вона як раз і допомогла створити концепцію проекту Господарського (Комерційного) кодексу України. .

Ось така історія… Сучасна школа українського господарського права враховує її уроки, без тіні сорому спирається на свої національні джерела, намагається принести користь суспільству й затвердити своє гідне місце в загальносвітовому правознавстві. Немає нічого соромного в тому, що юстиція молодої незалежної української держави буде пишатися такою школою.

Зараз йде багато дебатів навколо того, як нам входити у європейські структури, в тому числі у європейське правове поле. Але входити до Європи не означає, що треба тільки брати в неї все корисне, треба їй і щось віддавати. «Do ut des !» — так казали древні латиняні.

Попутно виникає пропозиція до юристів України: влаштовуючи святкування Дня Юриста, слід було б, серед іншого, приділяти увагу святим для юристів м істам в Києві — могилі К.Д. Ушинського у Видубецькому монастирі і пам’ятнику Магдебурзького права..