Реферат: Substanbirem Граматичні категорії іменника Значення відмінків в латинські мові Відміни Decli

Название: Substanbirem Граматичні категорії іменника Значення відмінків в латинські мові Відміни Decli
Раздел: Рефераты по астрономии

Методрозробка

практичного заняття з латинської мови

І. Тема практичного заняття.

а) Граматична тема: Substanbirem. Граматичні категорії іменника. Значення відмінків в латинські мові. Відміни. Declinatio І. Основні ознаки іменників І відміни, їх рід, словникова форма, відмінкові закінчення. Відмінювання в Nom, i gen i Pl. Вживання іменників І відміни з прийменниками in, cum, ex. Неузгоджене означення.

б) Лексична тема: Вивчення лексичного мінімуму.

ІІ. Мета практичного заняття.

а) Навчальна мета: навчити студентів відмінювати іменники І відміни, правильно перекладати медичні терміни, всклад яких входять іменники даної відміни, вірно перекладати неузгоджене означення на рідну мову.

б) Виховна мета: Інтерпретуючи афоризми Summum bonum medicinae sanitas найвище благо медицини – здоров’я. Провести бесіду про те, що для кожного медика найбільшим щастям є бачити кожного з нас здоровим.

в) Професійне спрямування заняття.

Навчити студентів грамотно перекладати медичні терміни та рецепти, в склад яких входять іменники І відміни.

ІІІ. Етапи досягнення дидактичної мети.

IV
. Методичні рекомендації студентам.

V
. План і організаційна структура практичного заняття.

№ п/п

Основні учбові елементи

Рівень засвоєння

1

Засвоїти відмінкові закінчення іменників І відміни

2

2

Навчити студентів відмінювати іменники І відміни

2

3

Виробити навики правильно перекладати мед.терміни, в склад яких входять іменники І відміни

2

4

Засвоїти лексичний мінімум до І відміни

2

VI
. Подача нового матеріалу.

І. Підготовчий етап.

1. Повторити вживання стандартних рецептурних формул.

2. Пояснення нового граматичного матеріалу: Substantium. Відміни. Declinatio I. Неузгоджене означення.

3. Опрацювання лексики І відміни.

4. Опрацювання рецептурної лексики.

5. Завдання для контролю вихідного рівня.

№ п/п

Етапи і основні питання заняття

хв

Оснащу.

уроку

Рівень засв.

Кількість оп.студ

І

Оргмомент

2

Кабінет лат.мови

ІІ

Перевірка дом.завдання

20

2

1

а) перевірка лексично-граматичних структур

1) відмінювання дієслів у Praesens ind. acbivi ctpassir

конспект

2

2

2) Відмінювання дієслів у Praesens coniunctir activi et passivi

Підручник таблиці

2

3

б) читання і переклад вправи №3, ІІ

Підручник ст.56, 86

2

2

в) переклад рецептів

Підручник ст.57, ст. 87

2

2

2) текстовий контроль

карточки

2

2

ІІІ

Подача нового матеріалу

1. Пояснення нового матеріалу

43

2

2. Роботи над новою лексикою І відміни

Табл.

1

10

3. Ознайомлення з терміноелементами та дублетами

1

10

IV

Переклад рецептів лексичних груп, термінів (робота з розд.матеріалом)

10

Карточки, підручник

12

V

Підведення підсумків

5

ІІ. Основний етап.

а) Аналітичне читання рецептів з іменниками І відміни

б) Переклад лат.речень, рецептів.

VII
. Завдання для контролю кінцевого рівня знань.

№ п/п

Питання

Еталон відповіді

Рівень засв.

1.

Як визначається відміна іменників?

1. Відміна іменників визначається за закінченням родового відмінка однини.

Ів. – ае, ІІІв. – i, ІІ –is, IV-us, V-ei.

2

2

Які закінчення мають іменники І відміни у Наз. і Родовому відмінках?

2. Nom. sing – a

gen. sing — al

2

3

Назвати винятки щодо іменників І відміни

3. Іменники чоловічого роду з закінченням – а зі значенням професії

collega, al, m

poeta, ae, m

pkarmacopola, ae, m

oculista, ae, m

2

4

Навести приклади вживання іменників з неузгодженими означеннями

4. aqua mentral – м’ятна вода

columna vertebrarum – хребетний стовп

massa pilularum – пілюльна маса

tinctura Belladonnal настойка красавки

2

5

Провідміняти в Pl. Mixtura, al, f

5. N. mixtural

g. mixturarum

D. mixturis

Acc. misturas

Abl. mixturis

V. Пояснення домашнього завдання:

1) И.Я. Козовик, Р.И.Малец. Учебник лат.языка §9-§12; §22-§24. Впр. VI стор. 48, впр. VII, стор.48.

2) Є.М. Шевченко. Лат.мова і основи мед.термінології. §29-§37.

Методичні вказівки для студентів по темі:

Перша відміна іменників. Неузгоджене означення.

Рекомендована література:

И.А. Козовик, Р.И.Малец. Учебник латинського язика. К. 1988 г.

Теорія: §9, §10, §11, §12; §22, §23, §24.

Вправи: ст.27; ст.47-48.

Лат. прислів’я: ст. 48.

Є.М. Шевченко. Латинська мова і основи медичної термінології. К. 1997 р.

Теорія: §29, §33, §34, §35; §36.

Вправи: §31, §38.

Лат. прислів’я: ст. 28.

Контрольні питання.

1. Назвати основні ознаки іменників в лат. мові?

2. Як змінюються іменники?

3. Як визначається основа іменників?

4. Які іменники належать до І відміни?

5. Утворити називний і родовий відмінки множинні від таких іменників: verfebra, as, f; guffa, ae, f; scatula, as, f?

6. Назвати грецькі дублети до таких лат. іменників: tela, ae, f; aqua, ae, f; lingua, ae, f; mamma, ae, f?

Латинсько-грецькі дублети іменників І відміни.

1. aqua, ae, f hydor, hydr – вода

2. cellula, ae, f cytos, cyt — клітина

3. cornea, ae, f keras, kerat – рогівка

4. femina, ae, f dyne, dynaec — жінка

5. glandula, ae, f aden, aden — залоза

6. lingua, ae, f glossa, gloss – язик

7. mamma, ae, f mas tos, mast – молочна залоза

8. medulla, ae, f myelos, myel — кістковий мозок

9. urina, ae, f uron, ur – сеча

10. vena, ae, f phleps, phleb – вена

11. vertebra, ae, f spondyl, spondyl – хребець

12. tela, ae, f his tos, hist – тканина

Substantirum. Граматичні категорії іменників. Відміни. Declinatio I. Основні ознаки іменників І відміни, їх рід, словникова форма, відмінкові закінчення. Відмінювання в Nom. Igen. Sing i Pl., вживання інших відмінків (Асс. І Abl.) в рецептах. Грецькі іменники І відміни. Неузгоджене означення. Переклад його на рідну мову.

Саме іменники (Substanbirum) складає основну частину медичних термінів. Кожен іменник у лат. мові належить до певного роду: чоловічого, жіночого і середнього. У словниках рід позначається скорочено початковою літерою прикметника – назви роду:

m (genus masculinum)

f (genus femininum)

n (genus neutrum)

Рід іменників у лат. і укр. мові співпадає рідко, наприклад: caput (голова) в лат. мові – с.р., в укр. мові – ж.р.

N.B. Назви міст, країн, островів, дерев, кущів у лат. мові жіночого роду, назви місяців і річок – чоловічого роду.

Іменники в лат. мові вживаються в одн. (numerus singularis), у множині (numerus pluralis).

У лат. мові є 6 відмінків (Casus):

Nominabivus (Nov.) хто? що?

Genibivus (Gen.) кого? чого?

Dabivus (Dab.) кому? чому?

Accusativus (Ace.) кого? що? куди?

Ablabivus (Abl.) ким? чим? де? коли?

Vocabivus (Voc.) клична форма

У лат. мові є 5 відмін. У словинках іменник записується у 2-х відмінках: повна форма Називний відмінок і закінчення Родового відмінка та приголосна літера, яка вказує на рід цього іменника costa, ae, f – ребро apex, icis, m – верхівка facies, ei, f – лице.

Належність іменників до тієї чи іншої відміни визначають за закінченням його родового відмінка

№ п/п

Питання

Еталон відповіді

Рівень засв.

1

Перекласти

а) перелом ключиці

б) настойка валер’янки

в) приготуй мікстуру

а) fractura claviculae

б) tinctura Valerianae

в) Prepara mixturam

2

2

Провідміняти у Sing. Costa, al, f

2. N. costa

g. costae

D. costae

Ase. costam

Abl. costa

2

Іменники пишуться і завчаються в Наз. і Род. відм. одн з вказівкою роду:

Incisura, ae, f — вирізка

facies, ei, f – лице

pulmo, onis, m – легеня

ala, ae, f – крило.

Замість повної форми родового відм.одн. пишеться тільки його закінчення, а в ІІІ в. – частина основи: homo, inis, m – людина (основа homin)

radix, icis, f – корінь (основа radic).

Основу іменника визначають відкидаючи закінчення родового відмінника одн. N.В. визначаючи основу іменників ІІІ відм., не слід відкидати всі літери, які стоять у словнику після коми, а лише закінчення –is-, наприклад: musculus, I, m – muscul-

apex, ieis, m – apic

corpus, oris, n – corpor –

До І відміни належать іменники жіночого роду, які в Nom. Sing закінчуються на –а, а в Gen.Sing приймають закінчення ае.

Наприклад costa, ae, f mixtura, ae, f

vena, ae, f angina, ae, f

gutta, ae, f fractura, ae, f

Відмінкові закінчення.

Відміна

Genet. sing.

Рід

Приклади

І

— ae —

f

cjsta, ae,f — ребро

ІІ

-і-

m, n

musculus, m – мяз

snpusum, i, n – настій

ІІІ

-is-

m, f, n

apex, icis, m – верхівка

pars, rtis, f – частина

os, ossis, n — кістка

IV

-us-

m, n

рrocessus, us, m -відросток

cornu, us, n – ріг

V

-ei-

f

facies, ei, f – лице

Відмінники, закінчення яких співпадають, відрізняються за допомогою запитань.

До І відмінку належать деякі іменники чоловічого роду з закінченням –а- зі значенням професії: oculista, ae, m – окуліст

pharmacopola, ae, m – аптекар

poeta, ae, m – поет

collega, ae, m – друг

agricola, ae, m – селянин

pharmacenta, ae, m – фармацевт

Грецькі іменники І відміни

За І відмінком відміняються іменники грецького походження жіночого роду, як у Наз.відм.одн. закінчуються на –е-, в Gen.Sing – es, Abl.Sing – e, а також іменники чоловічого роду на –еs- , Gen- ае. В Abl.Sing іменники жіночого роду і чоловічого роду закінчуються на –еn-.

Іменники жіночого роду грецького походження.

aloe, es, f – алое

diastole, es, f – розширення серця

dyspnoe, es, f — задишка

haemoptoe, es, f — кровохаркання

phlegmone, es, f — флегмона

rhaphe, es, f — шов

systole, es, f — скорочення серця

Іменники чоловічого роду гр. походження

diabetes, ae, m — діабет

ascites, ae, m — асцит, черевна водянка

Відмінювання

Sing

Pl

Nom

a

ae

Gen

ae

arum

Dat

ae

is

Ace

am

as

Abl

a

is

Voc

a

ae

Прийменники в лат. мові вживаються тільки з 2-ма відмінками:

Acc. і Abl. Наприклад:

per – через (Асс.) per horam – протягом години

ex – із (Abl.) ex agua – з води

Прийменники in (в, на, у), sub (під) вживаються із Асс. і Аbl. в залежності від питання.

куди? – Асс. sub linguam (під язик)

де? – Abl. in agua (у воді)

Якщо йдеться про поділ на чатсини, то прийменники in вживається з Асс.

cum з (ким? чим?) вживається Abl.

cum collega (з товаришем)

Sing.

Pf.

f

m

f

m

Nom.

systole

ascites

systolae

ascitae

Gen.

systoles

ascitae

systolarym

ascitarum

Dat.

systolae

asciyae

systolis

ascitis

Ace.

systolen

asciten

systolas

ascitas

Abl.

systole

ascite

systolis

ascitis

Двочленні і багаточленні терміни складаються із загального терміна (іменника) та означень, які в тій чи іншій мірі конкретизують загальний термін. Означення можуть бути узгоджені (виражені прикметниками; дієприслівниками) та неузгоджені.

Неузгоджене означення вираж. імен у Род.відмін. одн. або множини. Наприклад: crista costae – гребінь ребра

tinctura valerianae – настойка валеріани

auqa menthae – м’ятна вода

Неузгоджене означення можна перекладати укр.мовою іменником або прикметником.

При відмінювання словосполучень, у які входять неузгоджене означення, відміняються лише означальні іменники, а неузгоджене означення (імен.) не змінюється.

massa pilularum

massae pilularum

massae pilularum

massam pilularum

Винятки: aqua Amygdalarum вода мигдалів

massa pilularum пілюльна маса

oleum olivarum оливкове масло

Неузгоджене означення, яке вказує на назву рослин, а також хім. елемента або лікарського засобу, пишеться з великої літери.

Tabuletta Bromcamphorae

Рекомендована література:

1. М.М.За калюжний, А.В.Янков, В.В.Чогал. Лат.мова і основи медичної термінології. – Т., 1999 р. §17-§19; §30-§38.

2. И.А.Козовик, Р.И.Малец. Учебник лат.языка. – К., 1988 г. §9-§12; §22-§26.

3. Є.М.Шевченко. Лат.мова і основи мед.термінології. – К., 1999 р. §28-§29; §33-§36.

Поделиться:
Нет комментариев

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Все поля обязательны для заполнения.

Acc

Abl

аd – до, при в, для

соntra – прото

inter — між

infra – під, нижче

untra — всередині

per — через

post — після

super, supra — над, понад

ante — перед, до

а (перед приг.) — від

ab (перед гол. ih) – від

e – (перед.пригл.) – з (кого, чого)

ex – (перд гол. ih) — з (кого, чого)

de – про, за

cum — з

sine — без

pro – для, за