Реферат: Стегновий канал стегновий трикутник привідний канал підколінна ямка підошовний апоневроз

Поделиться:
Нет комментариев

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Все поля обязательны для заполнения.

Название: Стегновий канал стегновий трикутник привідний канал підколінна ямка підошовний апоневроз
Раздел: Рефераты по астрономии

Коломийське медичне училище

ім. І.Я.Франка

Методична доповідь

на тему:

“Стегновий канал, стегновий трикутник, привідний канал,підколінна ямка,

підошовний апоневроз.”

Підготувала:

Варщук Оксана

студентка 2М11
групи

Викладач:

Гонсіровська

Ростислава Мирославівна

Коломия, 2001

План

1. Стегновий канал.

2. Стегнових трикутник.

3. Привідний канал.

4. Підколінна ямка.

5. Підошовний апоневроз.

Стегновий канал

(canalis femoralis) в нормі не існує і виникає тільки при утворенні стегнових гриж. Довжина каналу від 10 до 30 мм. Розрізняють зовнішній та внутрішній отвори каналу, а також передню, задню і бічну стінки.

Крізь зовнішній отвір стегнова грижа виходить під шкіру стегна. Внутрішній отвір, або кільце, стегнового каналу обмежений спереду пахвинною зв’язкою; ззаду – клубово-гребінною дугою; при середньо-лакунарною зв’язкою та збоку – стегновою веною. Передня стінка каналу утворена поверхневою пластинкою широкої фасції; задня – глибокою пластинкою цієї ж фасції та бічна – стегновою веною. При середня стінка каналу відсутня, оскільки поверхнева і глибока пластинки широкої фасції при середньо зливаються між собою.

Топографічно стегновий канал знаходиться в стегновому трикутнику

, який зверху обмежений пахвинною зв’язкою, при середньо – довгим привідним м’язом, а збоку – кравецьким м’язом. У межах трикутника знаходяться стегнова артерія та вени, гілки стегнового нерва, лімфатичні судини і вузли.

Продовженням стегнового трикутника (його верхівки) є привідний канал

, що з’єднує його з підколінною ямкою. За формою канал нагадує тригранну призму, при середню стінку якої утворює великий привідний м’яз, бічну – присередній широкий м’яз, а передню – сухожилкові перетинка, натягнута між зазначеними м’язами. Вхідний отвір каналу знаходиться в його верхній частині і обмежений тими самими утворами, що й канал. А от вихідних отворів з каналу два – нижній та передній. Нижній отвір – це сухожилків роз твір, який розміщується між волокнами сухожилка великого привідного м’яза, а передній отвір у сухожилковій перетинці. У привідному каналі проходить судинно-нервовий пучок і поділяється в ньому так, що крізь нижній отвір виходять стегнові судини, а крізь передній – низхідна артерія коліна та прихований нерв.

Верхівка привідного каналу відкривається в підколінну ямку

(fossa poplitea), що за формою нагадує ромб. Ямка обмежена зверху двоголовим м’язом стегна та півперетинчастим м’язом, а знизу – при середньою і бічною головками литкового м’яза. Цей утвір заповнений жировою тканиною, в якій розміщені судинно-нервовий пучок та лімфатичні вузли.

Широка фіксація безпосередньо продовжується в фасцію гомілки (fascia cruris). Від неї відходять передня і задня міжм’язові перегородки гомілки і прикріпляються до малогомілкової кістки, внаслідок чого утворюються кістково-волоснисті піхви для м’язів передньої, задньої та бічної групи.

У нижній третині гомілки фасція ущільнюється і утворює верхній та нижній одержувачі мязів-розгиначів (retinaculi musculorum extensorum superius et inferius), а нижче від цих утворів розміщуються верхній і нижній одержувачі малогомілкових м’язів-згиначів (retinaculi musculorum flexorum). Ці утвори притискують сухожилки м’язів до кісток і тим самим фіксують їх.

Фасція гомілки продовжується на стопу, де розрізняють тильну фасцію стопи (fasxia dorsalis pedis) та підошовний апоневроз

(aponeurosis plantaris). Тильна фасція розщеплюється на поверхневу і глибоку пластинки, між якими розміщуються сухожилки м’язів-розгиначів. Від підошовного апоневроза відходять міжмязеві перегородки, які разом з кістками утворюють кістково-волокнисті піхви для при середньої, серединної та бічної групи м’язів (рис.)

Рис
. Піхви сухожилків тильно-бічної поверхні стопи

:

Короткий анатомічний словник

Кравецький м’яз
(musculus sartorius) – найдовший м’яз тіла людини. Починається від передньої верхньої клубової кості, йде косо донизу і плоским сухожилком прикріплюється до гористості великогомілкової кістки. Функція: згинає стегно та гомілку, обертає стегно назовні, а гомілку досередини.

Великий привідний м’яз
(musculus adductor magrus) – починається від нижньої гілки сідничної кістки та сідничного горба і прикріплюється по всій довжині присередньої губки шорсткої лінії стегнової кістки. Функція: приводить стегно, дещо обертаючи його назовні.

Присередній широкий м’яз
(musculus vastus medialis) починається від при середньої губи шорсткої лінії стегнової кістки і переходить у загальний сухожилок.

Двоголовий м’яз стегна
(musculus biceps temoris) довгою головкою починається від сідничного горба, а короткою – від бічної губи шорсткої лінії стегнової кістки. Загальний сухожилок прикріплюється до головки ????-гомілкової кістки. Функція: розгинає стегно, згинає гомілку та обертає її назовні.

Півперетинчастий м’яз
(musculus semimembranosus) починається від сідничного гроба і прикріплюється до при середнього відростка великогомілкової кістки. Функція: розгинає стегно, згинає гомілку і обертає її до середини.