Реферат: Повна характеристика Житомирської області

Поделиться:
Нет комментариев

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Все поля обязательны для заполнения.

Название: Повна характеристика Житомирської області
Раздел: Рефераты по астрономии

В північно-західній частині придніпровської височини, в центральній частині поліської низовини, на лесових підви — щених рівнинах розташована одна із самих родючих, багатих,обдарованих, споконвіку українських областей України- Житомирська область-комора українських титанових руд, граніту, мармуру, бурштину та полудорогоцінних каменів;ліси цієї області заповнені суницями, чорницями, ожиною, брусницею та іншими лісовими ягодами; лани цієї області — одні з основних постачальники жита для всієї України.

Ця область-наша українська скарбниця.

Житомирська область була сформована та виділена з Волинської губернії двадцять другого вересня 1937 року. За географічною характеристикою область розташована на півночі України
;
прилягає на сході до Київської області, на півдні-до Вінницької області, на заході-до Хмельницької та Рівненської областей, та на півночі область межує з Гомельською областю республіки Білорусь. Загальна площа області складає 29,9 тисяч квадратних кілометрів. Житомирська область включає в себе двадцять два райони, дев

ять міст, з яких чотири мають обласне підпорядку-

вання, одна тисяча шістьсот шістдесят чотири сільских населе-

них пунктів, сорок чотири поселення міського типу. Найбільші міста області-це Житомир, Коростень, Бердичів, Новоград-Волинський, Коростишів, Радомишль, Малин, Овруч. Заселяють область головним чином українці(85%), але тут мешкають також росіяни, поляки, євреї, німці. Загалом населення Житомирської області складає 1480,6 тисяч осіб станом на 1998 рік.

За характером рельєфу область поділяється на південно-західну, підвищену частину, розташовану в межах Придніпровської височини, та північно-східну — низинну, слабо розділену, в межах Поліської низовини. На півночі області серед заболочених рівнин Поліської низовини виділяється Овручський кряж висотою до 316 м. В цілому поверхня області слабо хвиляста, зі зменшенням підвищень на півночі та північному сході до 150 м та менше. У рельєфі переважають акумулятивні рівнини, лесові підвищені

рівнини, розподілені долинами та балками. Для цієї місцевості характерні льодовикові та водно-льодовикові форми рельєфу. В

місцях високого залягання кристалічних порід розвинуті денудаціонні форми рельєфу у вигляді холмів, скель із крутими

схилами, що простягаються на десятки кілометрів. Це Словечан-

сько-Овручський, Білокоровичсько-Попельнянський, Озерняць-

кий та інші кряжі.

Область добре наділена корисними копалинами. Серед паливних

корисних копалин область надає Україні буре вугілля(Андрушів-

ське родовище), торф(Озерянське, Бучманське родовища). Для металургійної промисловості область видобуває титанові руди

(Іршанське родовище). Є також поклади залізної руди, нікелю, олова, ванадію. Дуже багато в області видобувається граніту(Го-

ловинське, Корнинське, Сліпчицьке родовища), лабрадоріту (Во-

линське родовище), кварциту(Овруцьке), гнейсу, мармуру, слан-

ців,глини, піску. Житомирська область має джерела радонових лікувальних мінеральних вод та бурштину(частина Клесівського

родовища).

Клімат Житомирської області помірно континентальний, з воло-

гим літом та м

якою зимою. Середня температура
січня
~ -5.7
`C,

а в липні-біля +18,9
`
C
.
Річна кількість опадів на півночі
~
600мм,

а на півдні
~
570 мм. Вегетаційний період в середньому стано-вить 240 днів. Немало шкоди завдає господарству області таке

метереологічне явище як град (до шести днів за рік), сильні про-

ливні дощі.

Через область протікає багато річок, які належать до басейну Дніпра. Це його притоки-Тетерів із Гнилоп

ятью, Гуйвою та Іршою
;
верхня течія Ірпіні
;
притоки Прип

яті-Уборть, Уж з Жеревом
;
приток Горині-Случ. Всього через територію області протікає 221 ріка загальною довжиною більшою ніж десять кіло-

метрів. В поймі ріки Тетерів, біля селища Лутовки розташоване

найбільше в області озеро Кам

яне. На річках збудовано шістнад-

цять водосховищ загальною площею більше трьох тисяч дев

ят-сот гектарів. Серед них найвідоміші Іршанівське, Малинське, Житомирське, Лісне.

Значну площу на Поліссі займають болота.

На території області адміністрація проводить велику роботу по
охороні малих річок та водоймищ, розчищаються від заливання їх русла, висаджуються водоохоронні ліси.

За характеристикою та станом грунту в Житомирській області на півночі розгалужені дерново-підзолисті та болотні грунти, на півдні області-сірі лісові грунти та чорноземи. Велику площу (майже двадцять вісім відсотків території) області займають ліси,загальна площа яких складає біля одного мільйона гектарів.

На півночі області ними зайнято більше половини усієї площі. Тут переважають ліси з сосни, берези, дуба, ольхи, граба, липи, осики. На півдні області поширені широколисті ліси-дуб, граб, клен, липа, ясень, берест. На північному заході області

в лісах зустрічаються гущавини неогенової реліктової рослини-

рододендрона. Житомирська область розташована в двох природ-

них зонах:змішані ліси (Житомирське Полісся) та лісостеп, знач-ну частину якого займають недреновані вологі та заболочені, алювіально-зандрові і терасні комплекси. На півдні-лугово-степні підвищені та терасні природньо-територіальні комплекси. В межах області знаходяться Поліський заповідник, десять заказників(урочище «Плотниця», «Поясковський», «Туганов-

ський»,»Городницький», «Кутнє»,»Дідове озеро»,»Забарський»,

«Червоновільський» та інші). Тут почувають себе вільно та захи-

щено лось, косуля, дикий кабан, вовк, лисиця, барсук, білка, заєць, бобер, рись, куниця, різні гризуни
;
із птахів-тетерів, глухар, дикі качки, вальдшнеп, куропатки, кулик та інші
;
в річках поширені щука, окунь, лящ, сом, карась.

Економіка Житомирської області розвивається на базі вико-

ристання місцевої сільськогосподарської та мінеральної сиро-

вини, значних висококваліфікованих трудових ресурсів та благо-

приємного економіко-географічного розташування. Тут розта-

шовані високорозвинуті гірничодобувні, машинобудівні, метало-

обробні, текстильні підприємства. Високий рівень розвитку мають і підприємства легкої, харчової, деревообробної, фарфоро-фаянсової промисловості. За станом на 1998 рік в області спостерігається інтенсивний розвиток сільського господарства

льоно-картопляно-зернового напрямку та м

ясо-молочного тваринництва.

В загальному обсязі валового продукту доля машинобудівної та