Реферат: Невиплата заробітної плати стипендії пенсії чи інших установлених законом виплат Порушення ав

Реферат на тему:

Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат
.
Порушення авторського права і суміжних прав

1. Безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності,—

карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на сірок до п’яти років, або виправними роботами на строк До двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, якщо воно було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших встановлених законом виплат,—

карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

3. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати громадянам.

1. Об’єктом злочину є конституційне право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, і на своєчасне її отримання, а також право на соціальний захист, у т.ч. право на отримання пенсій та інших видів соціальних виплат.

2. Об’єктивна сторона складу цього злочину виражається у безпідставній невиплаті заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць.

Під невиплатою
заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати слід розуміти неповну або несвоєчасну виплату громадянам зазначених виплат. Така невиплата утворює склад злочину, передбаченого ст, 175, якщо вона: 1( є безпідставною; 2) має місце протягом певного строку (більше ніж за одинмісяць).

Безпідставною
зазначена невиплата вважатиметься тоді, коли вона має місце, незважаючи на наявність законних підстав для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам. Не буде складу цього злочину, якщо зазначені виплати не здійснюються на законних підставах (наприклад, несплата частини заробітної плати в результаті відрахуванняіз неї для покриття заборгованості працівника підприємству, установі, організації, на якому він працює) або їх невиплата зумовлена об’єктивними причинами (наприклад, неповним бюджетним фінансуванням, відсутністю необхідних для виплат коштів на рахунках підприємства, установи, організації).

Склад злочину, передбаченого ст 175, має місце лише у разі зазначеної невиплати більше ніж за один місяць.
Вказівка закону на такий термін свідчить не лише про те, що невиплата, наприклад, заробітної плати чи пенсії за один місяць не є кримінально караною (за такі дії може наставати адміністративна відповідальність, передбачена ст, 41 КАП), а й про те, що вона може стосуватися лише тих

виплат громадянам, які мають регулярний характер. Отже, склад цього злочину буде відсутній, якщо невиплата стосується одноразової (за винятком тієї, що входить в структуру заробітної плати) виплати громадянам. За наявності підстав, зокрема при заподіянні істотної шкоди, такі дії можуть розцінюватись як зловживання владою чи службовим становищем або інший злочин.

Для визначення цієї ознаки необхідно з’ясувати існуючі за законом чи іншим нормативно-правовим актом строки та періодичність тієї чи іншої виплати. Так, згідно із законодавством про працю та про оплату праці, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Виплата пенсій за відомостями здійснюється з 2-го по 20-те число кожного місяця в операційних касах поштамтів, вузлів, відділень зв’язку, банків та з доставкою додому. Слід зазначити, що відповідно до законодавства ‘Діяльність, пов’язана з виплатою та доставкою пенсій, здійснюється виключно державними підприємствами зв’язку.

Заробітна плата —
це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган сплачує працівникові за виконану ним роботу

відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, службові обов’язки). Структурно заробітна плата складається з основної (встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців) та додаткової (встановлюється за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці і включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій) заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат (виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які здійснюються понад встановлені зазначеними актами норми). Склад злочину, передбаченого ст. 175, утворює невиплата заробітної плати як у грошовому виразі, так і в іншій передбаченій законом формі.

Відповідно до законодавства про оплату праці заробітна плата працівників підприємств на території України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України, Виплата заробітної плати у формі боргових зобов’язань і розписок або у будь-якій іншій формі забороняється. Заробітна плата може виплачуватися банківськими чеками. Колективним договором, як виняток, може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою (за цінами не нижче собівартості) в тих галузях або за тими професіями, де така виплата, що еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому виразі, є звичайною або бажаною для працівників, за винятком товарів, перелік яких встановлюється КМ.

Пенсія —
це форма соціального забезпечення, яке встановлюється для непрацездатних, а за настання передбачених законом умов і для інших громадян та гарантує їм право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання. Відповідно до законодавства України пенсії поділяються на трудові (за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років) та соціальні (наприклад, за особливі заслуги). Відповідальність за ст. 175 настає за невиплату будь-якої встановленої громадянинові відповідно до закону пенсії.

Стипендія —
вид соціальної виплати, який встановлюється студентам, слухачам, учням навчальних закладів, а також деяким іншим категоріям громадян з метою матеріального забезпечення їх соціального захисту (учасникам бойових дій; особам, які мають особливі заслуги перед Вітчизною; найбільш талановитим молодим ученим; найбільш обдарованим молодим митцям; видатним діячам науки, освіти та культури; талановитим перспективним спортсменам; чемпіонам Олімпійських та Параолімпійських ігор; стипендій імені Тараса Шевченка учням середніх загальноосвітніх навчаль них закладів тощо). Склад злочину, передбаченого ст. 175, утворюс невиплата будь-якої встановленої відповідно до закону стипендії, у т. ч. іменної, державної довічної та іншої стипендії, що встановлюються відповідно до закону для певних категорій громадян.

Інша, встановлена законом виплата, —
це інша, крім заробітної плати, стипендії, пенсії, установлена законом виплата громадянам, яка здійснюється на регулярній основі (щомісячно). Це, зокрема: грошове утримання військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, довічне грошове утримання судді, певні види державної соціальної допомоги (наприклад, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, допомога малозабезпеченим сім’ям з дітьми), доплати і компенсації, які здійснюються відповідно до законодавства про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Злочин вважається закінченим з моменту, коли сплив останній строк виплати заробітної плати, стипендії, іншої установленої законом виплати громадянам і її невиплата становить більше ніж за один місяць. Так, при невиплаті заробітної плати цей злочин вважатиметься закінченим з моменту настання дня, наступного за тим, у який мало бути виплачено першу частину заробітної плати за другий місяць. При невиплаті пенсії — з моменту настання дня, наступного за днем, який був останнім за строками виплати пенсії за другий місяць.

3. Суб’єкт злочину спеціальний. Ним може бути лише керівник підприємства, установи або організації незалежно від форми власності, Інші службові особи підприємств, установ, організацій, атак само приватні особи можуть нести кримінальну відповідальність за цією статтею лише як співучасники (організатори, підбурювачі, по-собники). Громадянин-підприємець, який використовує найману працю і не виплачує найманим працівникам заробітну плату, не може визнаватися суб’єктом злочину, передбаченого ст. 175. Це стосується і фізичних осіб — засновників підприємств, які не є їх керівниками, За наявності підстав такого роду їхні дії можуть утворювати склад самоправства чи іншого складу злочину.

4. Суб’єктивна сторона характеризується лише умисною формою вини.

5. Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення описаного у ч, 1 ст. 175 діяння внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших установлених законом, виплат.

Нецільовим
слід визнавати використання зазначених коштів на будь-які заходи, не пов’язані з їх виплатою як заробітної плати, стипендії, пенсії та інших установлених законом виплат (наприклад, Для придбання сировини, обладнання, техніки, різних товарів, оплату оренди, послуг, на будівництво чи ремонт приміщення тощо). Вказану невиплату слід визнавати також такою, що сталася внаслідок нецільового використання зазначених коштів, якщо вона мала місце в результаті порушення вимог законодавства, відповідно до якого оплата праці працівників підприємств та організацій, у т.ч, тих, що знаходяться на госпрозрахунку й отримують дотації з бюджету, здійснюється в першочерговому порядку після сплати обов’язкових платежів. Якщо нецільове використання зазначених коштів пов’язане із вчиненням іншого злочину (наприклад, розкраданням майна, зловживанням владою чи службовим становищем, службовим підробленням), вчинене слід кваліфікувати за сукупні-

стю злочинів. Якщо предметом зазначеного нецільового використання були бюджетні кошти, вчинене утворює ідеальну сукупність злочинів і потребує кваліфікації за ч. 2 ст. 175 і відповідною частиною ст, 210.

6. Ч. З ст. 175 передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності за спеціальних обставин особи, яка вчинила злочин, передбачений цією статтею. За змістом цієї кримінально-правової норми особа, яка вчинила безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, у т.ч. і внаслідок нецільового використання коштів, призначених для таких виплат (ч, ч. 1 і 2 ст. 175), звільняється від кримінальної відповідальності, якщо: 1) нею здійснена виплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам; 2) це зроблено до притягнення її до кримінальної відповідальності. Ч. З ст. 175 не уточнює, які саме виплати і в зїкому обсязі має здійснити винна особа для того, щоб вона була звільнена від кримінальної відповідальності за зазначеними підставами. Судячи з усього, йдеться про невиплачені громадянам кошти, виплата яких має бути здійснена у повному обсязі. Що стосується другої умови, то вона пов’язує можливість звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. ч. 1 чи 2 ст. 175, з певним моментом такої виплати (погашення заборгованості) — до притягнення її до кримінальної відповідальності. Згідно з рішенням КС притягнення до кримінальної відповідальності як
стадія кримінального переслідування починається з моменту пред’явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину

Канстан.уція Україні, ст 43, 45).

КЗП Іст. ст, 94, 115, 127).

Закон України “ Про пенсійне забезпечення” від й листопада 199} р. (ст.ст, 1,2,3).

Захоя України “ Про оплату праці” від 24 березня 1995р. (ст. 1, 2, 15, 16, 23, 24).

Закон України “Про зв’язок” від 16 травня 1995 р. (ст 11).

Рішення КС у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність) № 9-рп/99 від 27 жовтня 1999р.

Рішення КС у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 11 Закону України “Пуо зв’язок” та окремих положень статті 4 Закону України “Про підприскництво “ (справа про виплату і доставку пенсій та грошової допомоги) № 10-рп/2001 від 20 червня 2001 р

Інструкція про порядок організації оформлення, фінансування та виплати пенсій і грошової’допомоги підприємствами поштового зв’язку України. Затверджена наказом Державного комітету зв’язку, Міністерства праці та соціальної політики і Пенсійного фонду України № 101/123/6?від2липня 1998р. (п. 11)

Порушення авторського права і суміжних прав

1. Незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури, мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм і програм мовлення, їхнезаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, а також інше використання чужих творів, комп’ютерних програм і баз даних, об’єктів суміжних прав без дозволу осіб, які мають авторське право або суміжні права, якщо ці дії завдали матеріальної шкоди у великому розмірі,—

караються штрафом у розмірі від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп ю-терних програм, баз даних, виконань, фонограм, програм мовлення та обладнання І матеріалів, призначених для їх виготовлення і від творення.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі,— караються штрафом від двохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією всіх примірників, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, програм мовлення, аудіо- та відеокасет, дискет, інших носіїв інформації та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення,

3. Дії. передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища щодо підлеглої особи,—

караються штрафом від п”ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Примітка, Матеріальна шкода вважається завданою у великому розмірі, якщо вартість примірників незаконно відтворених чи розповсюджених творів, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм і програм мовлення, аудіо- та відеокасет, дискет, інших носіїв інформації або сума доходу, отриманого в результаті незаконного опублікування, виконання, показу чи публічного оприлюднення творів, комп’ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, програм мовлення, продажу аудіо- та відеокасет, дискет, інших носіїв інформації у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі — якщо їх вартість або сума доходу у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

1. Об’єктом злочину є авторське право та суміжні права

2. Обов’язковою ознакою злочину є потерпілий Ним можуть бути автор —
фізична особа, творчою працею якої створено твір та яка мас особисті (нємайкойі) і майнові права на нього, а в окремих випадках його правонаступник (наприклад, спадкоємець), а також виконавець —
актор (театру, кіно тощо, співак, музикант, диригент, танцюрист або інша особа, яка виконує роль, співає, чятає, декламує, грає на музичному Інструменті чи будь-яким іншим способом виконує твори .літератури або мистецтва, включаючи твори фольклору, а також інші особи, які займаються такою ж творчою діяльністю, в тому числі виконують циркові, естрадні, лялькові номери, виробник фонограм —
фізична особа, яка вперше здійснила запис будь-якого виконання або інших звуків на фонограмі.

3. З об’єктивної сторони
злочин передбачає суспільне небезпечні Дії, їх наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди у великому розмірі (визначення цього розміру дається у примітці до ст. 176), а також причинний зв’язок між відповідними діями та їх наслідками. Формами його прояву є: 1) незаконне відтворення творів науки, літератури, мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, виконань, фонограм і програм мовлення; 2) незаконне розповсюдження творів науки, літератури, мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, а також виконань, фонограм і програм мовлення на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації; 3) незаконне тиражування виконань, фонограм і програм мовлення на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації; 4) інше використання чужих творів, комп’ютерних програм і баз даних, об’єктів суміжних прав без дозволу осіб, які мають авторське право або суміжні права.

4. Предмет
злочину у різних формах цього злочину дещо відрізняється. Зокрема, у перших двох і четвертій його формах ним є твір науки, літератури, мистецтва, комп’ютерна програма, база даних, виконання, фонограма і програма мовлення, у третій — тільки виконання, фонограма і програма мовлення.

Твір —
це оригінальний, як обнародуваний, так і необнародува-ний, продукт творчої праці вченого, письменника, художника тощо. До творів належать: літературні письмові твори (книги, брошури, статті, комп’ютерні програми тощо), їх сценічні обробки, атак само обробки фольклору, придатні для сценічного показу; лекції, проповіді та інші усні твори; музичні і драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу; аудіовізуальні твори; скульптури, картини, інші твори образотворчого мистецтва і фотографії; твори архітектури; твори прикладного мистецтва; ілюстрації, карти та інші твори, що стосуються географії, геології та інших галузей науки; переклади, аранжування, деякі інші переробки творів і обробки фольклору (похідні твори); наукові результати, зафіксовані на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці, наукової доповіді, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо; інші твори, у т.ч. дизайн-проекти інтер’єрів приміщень, вивіски, емблеми та інші елементи візуальної інформації, рекламні буклети тощо.

Комп’ютерна програма —
набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи в будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, яку читає машина, і які приводять її у дію для досягнення певної мети або результату. Це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об’єктному коді, включаючи підготовчі матеріали та аудіовізуальні відображення, одержані внаслідок розробки комп’ютерної програми.

База даних —
це сукупність даних, матеріалів або творів у формі, яку читає машина.

Публічне виконання —
подання творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по проводах) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до звичайного кола сім’ї або близьких знайомих сім’ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той же час або в різних місцях і в різний час.

Фонограма —
виключно звуковий запис будь-якого виконання чи інших звуків. Грамофонні платівки, диски, магнітофонні касети та інші носії записів є примірниками фонограми,

Програма мовлення —
програма, яка містить певні передачі і може бути сповіщена шляхом ретрансляції або в інший спосіб.

Не визнаються об’єктами авторського права і, відповідно, предметом цього злочину повідомлення про новини дня та поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації, твори народної творчості, офіційні документи (закони, судові рішення тощо), державні символи та з’наки (прапори, герби, ордени, грошові знаки), затверджені органами державної влади.

Виключні права на використання твору в будь-якій формі і будь-яким способом належать лише автору або іншій особі, яка має авторське право (зокрема, спадкоємцю).

Відтворення —
це виготовлення одного або більше примірників твору в будь-якій матеріальній формі, а також запис твору для тимчасового чи постійного зберігання в електронній, оптичній або іншій формі, яку читає машина. Примірник — це результат будь-якого відтворення твору. Відтворення включає і репрографічне відтворення (репродукування) — факсимільне відтворення у будь-якому розмірі оригіналу або примірника графічного твору шляхом фотокопіювання або іншими технічними засобами, ніж видання. Репрографічне відтворення не включає в себе запис в електронній, оптичній чи іншій формі, яку читає машина.

Тиражування виконань,
фонограм і програм мовлення на аудіо-та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації означає їх відтворення на вказаних носіях.

Розповсюдження
твору передбачає його поширення шляхом продажу, відчуження іншим способом або шляхом здачі в найм чи у прокат та іншої передачі до першого продажу примірників твору.

Під іншим використанням чужих творів, комп’ютерних програм і баз даних, об’єктів суміжних прав без дозволу
осіб, які мають авторське право або суміжні права, слід розуміти, зокрема: публічне виконання і публічне сповіщення творів; публічний показ; будь-яке повторне публічне сповіщення в ефірі чи по проводах вже переданих в ефір творів, якщо воно здійснюється іншою організацією; переклади творів; переробки, аранжування та інші подібні змі ни творів; здачу в найм після першого продажу, відчуження іншим способом примірників аудіовізуальних творів, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих на фонограмі або у формі, яку читає машина,— якщо такі дії заподіяли матеріальну шкоду автору. Слід мати на увазі, що автор має право дозволяти або забороняти використовувати свій твір й іншими способами, але за винятком випадків, визначених законом. Законом передбачені й інші випадки, за яких відтворення, розповсюдження та інше використання творів є незаконним.

До осіб, які мають авторське право або суміжні права,
належать автор або виконавець у випадках, коли майновими правами володіють автор або виконавець, а також фізична чиюридична особа, якій було передано майнові права.

Склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 176, сформульовано як матеріальний: злочин є закінченим з моменту настання матеріальної шкоди у великому розмірі. Це означає, зокрема, що ст, 176 охороняє лише майнові права автора. Звичайний плагіат, якщо ним н заподіяно зазначеної матеріальної шкоди автору, не є злочином кваліфікується, як і деякі інші порушення прав на об’єкти прав,-інтелектуальної власності, що не пов’язані із заподіянням матері альної шкоди, за ст. 51-2 КАП. Крім того, захист авторського права здійснюється за допомогою норм не тільки кримінального та адміністративного, а й цивільного законодавства.

Готування до цього злочину не тягне за собою кримінальної відповідальності (див. ч. 2 ст. 14). Проте незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок для маркування упаковок примірників аудіовізуальних творів та фонограм кваліфікується за ст, 216.

5. Суб’єкт злочину загальний.

6. Його суб’єктивна сторона
характеризується прямим умислом

7. Кваліфікованими видами
злочину є: 1) вчинення його повторно; 2) завдання матеріальної шкоди в особливо великому розмірі (цей розмір визначено у примітці до ст. 176), а особливо кваліфікованими
— вчинення його службовою особою з використанням службового становища щодо підлеглої особи. Про повторність
злочинів див. коментар до ст. 32, а про поняття службова особа, використання службового становища —
примітки 1 і 2 до ст. 364, Загальні положення до розділу XVIIОсобливої частини КК і комен тар до ст. 364.

Конституція України (ст. ст. 41, 54/.

Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів (1886 р.) 31 травня 1995 р, Україна приєдналася до цієї конвенції у вигляді Паризького акта від 24 липня 1971 р , зміненого 2 жовтня 1979 р,

Всесвітня (Женевська) конвенція про авторське право від 6 вересня 1952 р. На була чинності для України 23 грудня 1993 р.

Міжнародна конвенція по охороні нових сортів рослин від 2 грудня 1961 р,, пч’ реглянугла в м. Женеві 10листопада .’972 р, І 23 жовтня 1978р. Україна приєднані ся до Конвенції’2 червня 1995р.

Московська угода про співробітництво в галузі охорони авторського права І су «Іжнихправ від24вересня 1993р. Ратифікована Україною27січня 1995р.

ЦК (ст. ст. 472,514-17, 520-23).

Закон України ‘Провласність” від 7лютого 1991 р. (ст. сої. 13,40-42).

Закон України “_и
Про охорону прав на сорти рослин” від 21 квітня 1993 р.

Закон України “„Про авторське право і суміжні права’ від 23 грудня 1993 р

Закон України “Про захист інформації в автоматизованих системах” від і Іч пня 1994 р. (ст. ст.^4—6).

Закон України “ Про рекламу” від З липня 1996р. (ст. ст. 4, 8, 10, 27).

Закон України “Про видавничу справу” від 5 червня 1997 р. (ст. ст. 20, 23).

Закон України “Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем ь”.¹
1 листопада 1997р.

Закон України “Про кінематографію” від 13 січня 1998 р. (ст. ст. З, 4, 13, 24)

Закон України “Про науку і науково-технічну діяльність” у редакції від 1грудня 1998 р.

Закон України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм “ від 23 березня 2000 р.

Положення про державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури І мистецтва. Затверджене постановою КМ № 532 від 18липня 1995 р.

Положення про авторське право в картографії. Затверджене наказом Головко го “правління геодезії, картографії та кадастру при КМ та Державного агента? бд України з авторських і суміжних прав при КМ № 85/41 від 26 серпня 1997р.

Угода з торгових аспектів прав інтелектуальноївласності (розділічастини ІІІ (“Кримінальніпроцедури”)).

Міжнародна конвенція про охорону прав виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення від 26 жовтня 1961 р.

Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право від 20 грудня 1996 р.

Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми від 20 грудня 1996 р.