Реферат: Мінеральні ресурси світу та України

Поделиться:
Нет комментариев

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Все поля обязательны для заполнения.

Название: Мінеральні ресурси світу та України
Раздел: Рефераты по астрономии

Реферат на тему:

Мінеральні ресурси світу та України

1. Світові мінеральні ресурси, головні регіони їх поширення

Мінеральні ресурси поділяються на паливні, рудні, нерудні мета­лургійні (флюси, вогнетриви), гірничо-хімічні, технічні, будівельні, гідро­термальні (прісні і мінеральні природні води). Мінеральних ресурсів нараховується понад 250 видів. В середньому за рік добувають 8-10 млрд. т корисних копалин.

З паливних ресурсів
(вугілля, нафта, газ, уран, горючі сланці, торф) головні — кам’яне і буре вугілля, нафта, природний газ.

Відомо понад 3,6 тис. вугільних басейнів
і родовищ у 75 країнах світу з розвіданими запасами (60% припадає на кам’яне, 40% — на буре ву­гілля). Більша частина вугілля (90%) знаходиться у Північній півкулі. Найбільш багаті на вугілля Азія, Північна Америка і Європа. Головна частина цих запасів сконцентрована в Аппалачському (США), Рурсько­му (Німеччина), Сілезькому (Польща), Кузнецькому, Кансько-Ачинському, Тунгуському (Росія), Фушунському (Китай) басейнах. У Південній півкулі значні запаси вугілля є у Південній Африці та Австралії.

Нафтогазоносних басейнів
розвідано понад 600, розробляється — 450. Розвідані запаси нафти складають 150 млрд т, природного газу — 135 трлн м3
. Особливе значення мають родовища нафти і газу з вели­чезними запасами — таких у світі близько 50. Більше половини з них знаходиться в країнах Близького і Середнього Сходу (Саудівська Аравія, Ірак, Кувейт, Іран, ОАБ), у Латинській Америці (Венесуела, Мексика). Значні запаси є в Росії, США, Китаї, Лівії, Норвегії.

Потенційні ресурси урану
оцінюють у 10 млн т. У першу десятку країн добувачів і експортерів урану входять Австралія, ПАР, Нігерія, Бразилія та ін.

Рудні корисні копалини
репрезентовані рудами чорних і кольорових, рідкісних, розсіяних, благородних металів. Запаси залізних і марганце­вих руд зосереджені головним чином у Росії, Україні, США, Канаді, Бразилії, Австралії та ін.

Майже половина запасів міді
приурочена до Тихоокеанського узбе­режжя обох Америк (Канада, США, Мексика, Перу, Чілі). Значні вони в країнах «мідного поясу» Африки (Замбія і Конго), а також в Австралії, Казахстані, Росії, Польщі. Великі запаси алюмінієвої сировини зосеред­жені в Австралії, Гвінеї, на Ямайці, у Бразилії та ін.

Поліметалічні руди свинцю і цинку
сконцентровані в Австралії і Північній Америці, хоча в невеликих кількостях зустрічаються в бага­тьох країнах. Унікальні запаси нікелю
на острові Нова Каледонія, є вони в Канаді, Росії, Австралії . Олово
і вольфрам
приурочені до двох метало­генічних поясів — Тихоокеанського, що простирається з півночі Якутії до Яви, і Андського (Болівія, Перу). За запасами і видобутком золота і платини виділяється ПАР, значні ресурси є в Росії, США, Канаді та ін.

Нерудна гірнича-хімічна сировина —
апатити, нефеліни, кам’яна і калійна солі, сірка, барій, фосфорити. Основою для виготовлення міне­ральних добрив є калійні солі
(сильвін і карналіт), фосфати
(апатити, фосфорити) і азот,
одержуваний з повітря. Значні родовища калійних солей є в США і Канаді, у Німеччині, Росії, Білорусі. Апатити
є на півостровах Лабрадор (Канада) і Кольському (Росія). Величезні запаси фосфоритів
осадового походження сконцентровані у Західній Африці (Марокко), на Аравійському півострові, у США (Флоріда).

Широко використовуються галіт
(кухонна сіль) і сірка.
Запаси солі практично невичерпні. Вона добувається більш ніж у ста країнах світу, але найбільше її використовують у розвинених країнах для виробництва соди і хлору. Розвідані родовища самородної сірки широко розробляють­ся в США, Мексиці, Польщі, Україні й Іраку.

Найбільші обсяги видобутку припадають на будівельні матеріали
(бу­дівельний камінь, вапняк, гіпс, глина, пісок та ін.). Вони поширені всю­ди. Запаси дорогоцінних
і напівдорогоцінних каменів
мають Індія, Ро­сія, Шрі-Ланка, Канада та ін.

Особливий інтерес серед технічних ресурсів (алмаз, азбест, тальк, каолін, графіт) викликають алмази.
Значні алмазоносні провінції розта­шовані на півдні Африки (ПАР, Конго, Ботсвана, Намібія) і в Якутії.

2. Геологічна будова і рудні ресурси України

Територія України розташована в межах кількох платформених і складчастих тектонічних структур і має складну геологічну будову.

Основною платформеною структурою є давня (докембрійська) Східно­європейська платформа,
яка має двоповерхову будову. Нижній поверх — це фундамент, складений кристалічними породами (гранітами, гнейса­ми, кристалічними сланцями тощо). На земну поверхню кристалічний фундамент виходить у вигляді Українського щита.
Осадовий чохол (верхній поверх платформи) має тут невелику потужність, а в деяких місцях цілком відсутній. Ще один виступ фундаменту —* Воронезький кристалічний масив
(на північному сході України) — вкритий досить потужним чох­лом осадових порід (від 800 м та більше) і на денну поверхню не виходить. На іншій території України фундамент платформи покритий ще потуж­нішим осадовим чохлом. Так, в осьовій частині Дніпровське—Донецької западини
потужність осадової товщі сягає 18-20 км.

На південь від Східноєвропейської платформи розташована Скіфська плита
— платформена структура, фундамент якої сформувався в мезо­зої, а на захід — Західно-Європейська платформа
(палеозойська). Від цих молодих платформ (плит) Східно-Європейську платформу відокрем­люють системи прогинів і западин.

До складчастих структур на території України належать: 1) Українські Карпати —
область молодої (альпійської) складчастості, що почалася в неогені і продовжується «дотепер; 2) Кримські гори —
виникли в мезо­зойську еру, після чого були зруйновані; в альпійський час відбулося їх омолодження, внаслідок чого гори набули складчасто-брилового харак­теру; 3) Донецька складчаста споруда
— виникла в епоху герцинської складчастості (палеозой).

На території України розташовані відкладення всіх геологічних систем. Найстаріші породи (віком понад 3,5 млрд. років) відслонюються в межах Українського щита.

Рудні корисні копалини,
що складають важливу частину мінераль­них ресурсів, досить різноманітні.

Запаси залізних руд
зосереджені в Криворізькому басейні (запаси близько 18 млрд. т), Кременчуцькому (4,5 млрд. т) і Білозерському (1,4 млрд т) залізорудних районах. Залізні руди Керченського басейну (1,8 млрд т) — осадового походження з невисоким (до 37%) вмістом за­ліза. Проте вони містять марганець (до 5%) і ванадій, що підвищує їх цінність для металургії.

Україна багата на марганцеві руди.
Нікопольський марганцеворуд­ний басейн — один із найбільших у світі, його площа 5 тис. км2
; рудний пласт (осадового походження) має потужність до 2 м.

Великі родовища титанових руд
розробляються в Дніпропетровській і Житомирській областях. Значними є запаси уранових руд
(Кірово­градська, Дніпропетровська обл.), кіноварі
(ртутної руди) (Донецька, За­карпатська обл.), нікелевих руд
і хромітів
(Кіровоградська, Миколаїв­ська обл.). Родовище алюмінієвих руд
виявлено в Дніпропетровській обл., поліметалічних руд —
на Закарпатті і в Донбасі. Пошуки золота
увін­чалися відкриттям у 90-х рр. родовищ у Придніпров’ї, на Закарпатті. Перспективні в цьому відношенні Приазов’я і Донбас.