Реферат: Методичні рекомендації до семінарських занять з курсу Політологія

Название: Методичні рекомендації до семінарських занять з курсу Політологія
Раздел: Рефераты по астрономии

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

З
КУРСУ “ПОЛІТОЛОГІЯ”

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Сучасне українське суспільство переживає глибокі перетворення всіх сфер суспільного життя. Змінюється суспільна свідомість, осмислюється історичний досвід нашого народу й установлення та розвиток нових політичних інститутів. Демократичний перехід в нашій країні супроводжується перетворенням самої системи взаємовідносин між особистістю, державою, суспільством. Демократичне суспільство неможливе без самостійної особистості, що добре знає свої права та свободи, може їх відстоювати, береже почуття власної гідності та почуває себе впливовим, рівноправним учасником суспільних процесів. Отже, перспективи демократії в Україні залежатимуть від якісних змін людини та суспільства в цілому.

Курс “Політологія” саме й розрахований на формування у студентів політичної свідомості, знань про політичні процеси та зацікавленість політичними проблемами минулого і сучасності. Семінарські заняття – є однією з основних форм роботи студентів вищих закладів при вивченні курсу “Політологія”. Вони дають змогу засвоїти закономірності розвитку та функціонування політичного життя суспільства, механізмів влади, управління політичними процесами. Обговорення та осмислення питань курсу на семінарських заняттях дозволяє формувати та відстоювати свою політичну позицію, чітко розуміти свої громадянські права та обов’язки, давати раціонально-критичну оцінку діям різних політичних партій та лідерів, орієнтуватися у міжнародному політичному житті, мати уявлення про місце та статус України в сучасному світі, об’єктивно та критично оцінювати життєво важливу соціальну інформацію. Семінарські заняття передбачають самостійну підготовку студентів до них, вироблення навичок добування істини.

За допомогою та під керівництвом викладача на семінарських заняттях обговорюються проблеми з курсу, що вивчаються. Студенти безпосередньо беруть участь у дискусіях, зачитують повідомлення, виступають з рефератами, навчаються писати невеликі есе на суспільно-політичні теми. В процесі семінарських занять студенти закріплюють знання понятійно-категоріального апарату курсу “Політологія”, усвідомлюють сутність політичних феноменів та цінностей, виявляють для себе зміст політичних теорій та політичної практики минулого та сучасності.

Програма курсу “Політологія” для Харківського державного технічного університету радіоелектроніки відводить на семінари 22 годин. Основними елементами цієї методики є: читання літератури і учбових посібників; аналіз та оцінка політичних явищ з позицій об’єктивності та історизму; рішення проблемно-пошукових завдань з питань запропонованих планами семінарських занять; підготовка повідомлень, виступів, доповідей, написання рефератів та виступи з ними на семінарах; участь в обговореннях, “круглих столах”; написання невеликих есе на суспільно-політичні теми.

ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ТЕМА 1. ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ЧАС

(2 години)

План семінару

Політична наука займає одне з головних місць у сучасному суспільствознавстві. Її високе значення обумовлено великим впливом політики на життя суспільства. Протягом всієї історії людської цивілізації політика, держава, влада були найважливішими складовими суспільної взаємодії, багато в чому впливали на повсякденне життя людини. Політологія є загальною інтегративною наукою про політику в усіх її проявах. Вона включає до себе в якості складових частин політичну соціалізацію, політичну філософію, теорію держави та права, політичну географію та всі інші політичні дисципліни. Предмет політології складають: політичні інститути і, перш за все, держава, партії, групи інтересів; політична свідомість та політична культура; суб’єкти політики: особистість, соціальні групи, еліти, лідери та ін.; внутрішньодержавні та міжнародні відносини, політичний процес.

Вивчаючи цю тему студентам слід звернути увагу на основні етапи розвитку політичної науки: релігійно-міфологічний, філософсько-етичний, громадянський, соціальний, сучасний, дати їх характеристику. Визначити основні віхи на шляху встановлення політології як науки. Розглядаючи питання про предмет політології, слід навести різні підходи до його розуміння. В третьому питанні необхідно дати пояснення задач політології в сучасному світі, охарактеризувати її роль у формуванні політичної участі, зростанні політичної свідомості, становленні громадянської позиції. Зв’язати роль політології та перспективи демократичного переходу в Україні. Висвітлюючи четверте питання важливо з’ясувати для себе зміст основних методів політології, їх практичне значення. Питання про парадигми політології слід починати розглядати із вивчення, що таке парадигма, а далі виявити в чому полягає сутність основних політологічних парадигм: теологічної, натуралістичної, географічної (та геополітики в тому числі), біологічної, психологізаторської; соціальної; раціонально-критичної. В останньому питанні студент повинен виділити місце політології у системі суспільствознавства, виявити взаємодію політології з філософією, психологією, культурологією, історією, основами права та ін.

Питання для самоконтролю

Теми доповідей, рефератів, повідомлень

Література

ТЕМА 2. О
СНОВНІ ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ ЛЮДСТВА

(4 години)

Плани семінарських занять

Заняття 1.

1. Міфологічна та філософсько-етична концепція політики у Стародавньому світі.

а) політичні ідеї у країнах стародавнього Сходу (Єгипет, Індія, Вавилон, Китай);

б) політичні ідеї у Античному світі (Стародавня Греція, Стародавній Рим).

2. Релігійна концепція політики у період Середньовіччя.

а)політичні ідеї у Європі (А.Августин, Ф.Аквінський);

б) політичні ідеї у державах Сходу (Ібн-Хальдун, Ібн-Сіна).

3. Громадянська концепція політики

а) новий підхід до політики у працях Н.Макіавеллі;

б) політичні ідеї раннього утопічного соціалізму (Т.Мор, Т.Кампанелла);

в) політичні ідеї періоду ранніх буржуазних революцій (Т.Гоббс, Дж.Локк);

г) теорія розподілу влади Ш.-Л.Монтеск’є.

Заняття 2.

1. Особливості розвитку російської та української політичної думки.

а) політичні ідеї у Київській Русі;

б) українська суспільно-політична думка у XVI – XVIII ст.

в) особливості політичного життя та політичних ідей в Україні у ХІХ – ХХ ст..

2.Соціальна концепція політики.

а) теорія суспільного договору Ж.-Ж.Руссо;

б) Дж. Миль та А. Токвиль про державу та демократію;

в) ідеї про державу та право у Західній Європі (Г.Гегель, І.Кант);

г) критичний утопічний соціалізм про політичне улаштування суспільства (А. Сен-Сімон, Ш. Фур’є, Р. Оуєн);

д) політичні ідеї марксизму.

3. Основні напрямки розвитку сучасної західної політології.

Головною метою вивчення цієї теми є ознайомлення з політичними ідеями мислителів різних епох, починаючи із політичних концепцій Стародавнього світу і до основних проблем сучасної політичної науки. Вивчаючи питання планів семінарських занять, студенти повинні приділяти увагу переконанням мислителів, розкривати зміст їх концепцій, порівнювати ці концепції підкреслюючи цілі, напрямки політичної думки, розуміти специфіку цих напрямків і особливості політичних думок тієї чи іншої епохи. Слід пам’ятати, що становлення та розвиток політичної думки людства пов’язані із різними факторами суспільного життя, із розвитком та змінами, що відбуваються у різних сферах суспільної взаємодії. Отже, розкриваючи зміст тієї чи іншої концепції важливо надати й загальну характеристику політичної, соціально-економічної та культурної практики цього часу. При характеристиці концепцій слід звернути увагу на те яку модель соціально-державницького устрою відстоює її автор; яке місце в ній посідають держава, особистість, суспільство та як вони взаємодіють; які цінності пропонує та закріплює автор; яким шляхом з його точки зору можлива стабільність держави та соціуму; які методи управління пропонує; яка мета ставиться в концепції. Найбільш важливим є те, щоб студент обов’язково раціонально-критично оцінював різноманітні концепції, порівнював їх та формував і формулював у виступах на семінарах своє ставлення до тих чи інших проблем та позицій, що вивчаються ним.

Питання для самоконтролю

1. В чому полягає сутність міфологічної концепції політики?

2. В чому полягає сутність політичної думки античного світу?

3. Дайте характеристику соціально-політичним поглядам часів Середньовіччя.

4. Що нового вніс у вчення про політику Н.Макіавеллі?

5. В чому сутність проектів ідеального суспільства утопістів-соціалістів?

6. Які політичні ідеї були характерні для періоду ранніх буржуазних революцій?

7. В чому полягає сутність ідей про державу та право Г. Гегеля та І. Канта?

8. Чому критичний утопічний соціалізм є складовою частиною марксизму?

9. В чому сутність основних політичних ідей марксизму?

10. Яку роль відіграли братства у розвитку політичних ідей в Україні?

11. Чим відрізнялись політичні погляди українських гетьманів?

12. Що ви знаєте про ліберально-демократичний рух в Україні у ХІХ ст..

13. Революційно-демократичний рух в Україні та національна ідея “народовольців”.

14. Політичні погляди соціалістів ті комуністів України початку ХХ ст..

Теми доповідей, рефератів, повідомлень

Література

ТЕМА 3. ПОЛІТИКА, ПОЛІТИЧНІ ВІДНОСИНИ ТА ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА

(2 години)

Плани семінарів

Заняття 1.

Політика – це сфера цілеспрямованих відносин між соціальними групами з приводу використання інститутів публічної влади для реалізації їх суспільно значущих, потреб та інтересів.

Влада – це відносини між суб’єктом і об’єктом (соціальними акторами) при яких суб’єкт контролює об’єкт (або ж впливає на нього, панує над ним, від цього характер влади). Вивчаючи цю тему, слід звернути увагу на категорії: політика, влада, ресурси влади, політичні відносини, політичне життя, легітимність влади. При розгляді питань першого заняття необхідно визначити різні підходи до розуміння змісту політики, причини її виникнення, розкрити, що важливо для існування високого рівня політичних відносин в суспільстві, навести структуру політики та з’ясувати функції політики в сучасному світі. Особливу увагу слід звернути на роль політики у процесах демократичного переходу в Україні, визначити як політика може впливати на стабільність суспільства, які заходи важливі для збереження суспільного порозуміння в нашій країні. Питання про легітимність влади, її види та роль також необхідно пов’язувати із сучасною політичною практикою. Визначити зміст легітимності, неможливо, не згадавши концепцію М.Вебера про типи легітимного панування. Слід розкрити зв’язок легітимності влади та її ефективності, провести різницю між поняттями легітимність влади та її легальність. Вивчаючи питання про взаємодію політики з іншими сферами суспільного життя потрібно виділити такі аспекти: політика і економіка; політика і право; політика і мораль; політика і культура .

При вивченні теми студенти повинні уяснити для себе зміст політичного життя, політичних відносин, їх суттєвість і форми, широко застосовуючи практичний матеріал із сучасного політичного життя України та Світу для характеристики проблем змісту та тенденцій розвитку політичного життя.

Питання для самоконтролю

Теми доповідей, рефератів, повідомлень

Література

ТЕМА 4.
ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА.
ДЕРЖАВА – БАЗОВИЙ ІНСТИТУТ
ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА

(2 години)

План семінару

Політична система суспільства, як визначає політолог Д.Істон, це взаємодії, завдяки яким у суспільстві авторитетно розподіляються цінності (матеріальні і духовні), тим самим запобігається конфлікт між членами суспільства. Розглядаючи цю тему, слід згадати системний та структурно-функціональний методи, біхевіористський підхід. З’ясувати питання про структуру та функції політичної системи. Особливу увагу слід приділити моделі політичної системи Д. Істона. Охарактеризувати три підсистеми, з яких складається політична система: інституціональну, інформаційно-комунікативну та нормативно-регулятивну. В третьому питанні необхідно навести критерії, за якими виділяються види політичних систем. Особливо звернути увагу на характеристику типів за Г.Алмондом, порівняти типи, що запропонував цей дослідник. Найбільш важливим є те, що студенти повинні на базі отриманих знань надати розгорнуту характеристику політичної системи України. В якості тем для підготовки рефератів та доповідей можливо брати питання про політичні системи інших країн світу.

Термін “держава” звичайно застосовується у двох значеннях. У широкому плані розуміється як країна, суспільство, народ, що розташовані на визначеній території та представлені органом вищої влади. Так, наприклад, говорять про українську, італійську, англійську державу. У вузькому значенні термін “держава” має на увазі організацію, що володіє верховною владою на визначеній території. Для виявлення сутності держави студентами слід розібратися із змістом її важливіших ознак. Відповісти на питання, які специфічні риси відрізняють державу від інших організацій та об’єднань в суспільстві. Більш глибоко уяснити для себе природу держави при вивченні причин виникнення держави. Студентам необхідно згадати історичний матеріал з питання виникнення перших держав, визначити хронологію цього процесу. Питання про причини виникнення держави дуже багатомірне. Є різні підходи до його з’ясування, дослідниками виділяються різні фактори: соціально-економічні, психологічні, демографічні, антропологічні, загарбницькі та інші. При відповіді на це питання слід згадати вже вивчений матеріал з історії політичної думки. Характеризуючи функції держави, студентам рекомендовано продумати свої коментування із використанням прикладів із сучасної практики впливу держави на життя суспільства.

Вивчаючи четверте питання студентам важливо з’ясувати для себе, що таке форма правління, форма державного устрою, які їх різновиди виділяються. Чим, наприклад, відрізняються парламентська, президентська та змішана форми республіки; федерація та унітарна держава, слід пам’ятати, що конфедерація – є постійним союзом самостійних держав для здійснення спільних цілей. Держави, які є членами конфедерації, повністю зберігають свій суверенітет. Для того щоб визначити різновид форми правління необхідно виявити: яким чином формується уряд та перед ким він несе відповідальність. Щоб диференціювати унітарну та федеративну форми слід уяснити: хто становить суб’єкт суверенітету, є джерелом влади.

При відповіді на п’яте питання рекомендовано визначити сутність правової соціальної держави, громадянського суспільства, навести їх ознаки та пояснити їх значення для успіху демократичного переходу в Україні.

Розглядаючи шосте питання потрібно звернути увагу на основні напрямки економічної, соціальної та національної політики стосовно українського суспільства , проаналізувати проблемні аспекти в цьому плані в умовах переходу від тоталітаризму до демократії. При підготовці слід ознайомитись із посланням Президента України Л.Д. Кучми до Верховної Ради України “Україна: поступ у ХХІ століття стратегія економічної та соціальної політики на 2000 – 2004рр.” (Урядовий кур’єр. – 28 січня, 2000р. — №16).

Питання для самоконтролю

Теми рефератів, повідомлень доповідей

Література

ТЕМА 5. ОСНОВНІ ПОЛІТИЧНІ РЕЖИМИ СУЧАСНОСТІ. ДЕМОКРАТІЯ: СУТНІСТЬ, ФОРМИ ТА РОЛЬ У СУСПІЛЬСТВІ

(2 години)

План семінару

1. Зміст політичного режиму та фактори, які визначають його тип.

2. Основні типи політичних режимів:

а) тоталітаризм;

б) авторитаризм; неопатримоніалізм; типологія афро-азійських політичних режимів;

в) демократичний політичний режим;

3. Поняття та основні концепції демократії.

4. Історичні типи та форми демократії.

Політичний режим – це сукупність засобів та методів реалізації влади в суспільстві. Він становить систему конституційних (законних) порядків та конкретне втілення системи на практиці. Характеризуючи політичний режим, слід відповісти на питання завдяки чому та яким чином йде досягнення владою цілей суспільства, а також які саме ці цілі.

Вивчаючи друге питання треба з’ясувати визначення тоталітаризму, згадати тоталітарні ідеї в історії політичної теорії і практики, виявити першоджерела тоталітарної моделі. Характеризуючи умови виникнення тоталітаризму, важливо звернути увагу на фактори психологічного, соціально-економічного, політичного плану. Студенти повинні знати основні риси та різновиди тоталітаризму.

Щодо авторитарного режиму, слід також виявити його особливості та різницю із тоталітарним.

Вивчаючи питання про неопатримоніалізм, рекомендовано починати із загальної характеристики теорії модернізації.

Термін “демократія” багато значущий, є різні теорії демократії: колективістські концепції безпосередньої демократії та репрезентативної, елітарної. Розглядаючи демократію важливо відмітити її позитивні та негативні сторони та звернути увагу на реальну і ідеальну демократію, охарактеризувати практику існування сучасного демократичного режиму.

Питання для самоконтролю

Теми рефератів, доповідей, повідомлень

4. Різновиди авторитарного режиму.

Література

ТЕМА 6. ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА ГРУПИ ІНТЕРЕСІВ

(2 години)

План семінарського заняття

Політична партія – це спеціалізована, організаційно упорядкована група, що об’єднує найбільш активних прибічників тих чи інших цілей (ідеологій, лідерів) та слугує для боротьби за завоювання та використання політичної влади в суспільстві. Група інтересів відрізняється від політичної партії тим, що вона не намагається увійти до влади, завдання її впливати на органи політичної влади формально залишаючись поза їх межами. Вивчаючи цю тему особливу увагу слід приділити характеристиці сучасної партійної системи в Україні, звернутися до матеріалів щодо програм партій , виявити основні напрямки у партійній системі України. Важливо уяснити для себе велику роль багатопартійності та наявності активних груп інтересів для успіху демократичного переходу в Україні.

Питання для самоконтролю

Теми рефератів, доповідей, повідомлень

Література

ТЕМА 7.
ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО ТА ПОЛІТИЧНІ ЕЛІТИ

(2 години)

План семінару

Починаючи вивчати цю тему треба згадати матеріал з історії політичної думки. Є декілька підходів до визначення того, що таке лідерство. Загально його можливо охарактеризувати як постійний пріоритетний вплив визначеної особистості на все суспільство, організацію, групу. В цьому питанні слід відповісти, яким повинен бути лідер та які функції в суспільстві він виконує.

У другому питанні треба охарактеризувати теорію рис, ситуаційну теорію, теорію конституєнтів, психологічні концепції. Щодо типології лідерів – слід розглянути авторитарне та демократичне лідерство; традиційне, харизматичне, раціонально-легальне та ін. Визначити різні образи лідерів: прапороносець, служитель, торговець, пожежник.

Слово “еліта” у перекладі з французької визначає “краще”, “відбірне”. Загально можливо визначити, що до еліти відноситься група, що має яскраві та максимально виражені риси, які оцінюються як найвищі за тією чи іншою шкалою вимірювання. Для політичної еліти важливі політико-управлінські якості. Вона безпосередньо бере участь у прийнятті та здійсненні рішень, пов’язаних із використанням державної влади або впливом на неї. Перші сучасні, класичні концепції еліт виникли у кінці ХІХ – на поч. ХХ століття. Вони пов’язані із іменами Г.Москі, В.Парето, Р.Міхельса, хоча витоки концепції елітизму беруть у глибокій давнині. Щодо сучасних концепцій еліт можливо визначити декілька напрямків. Слід також охарактеризувати системи рекрутування еліт: гільдії та антрепренерську, розглянути функції еліти в сучасному політичному житті суспільства.

Питання для самоконтролю

Теми рефератів, доповідей, повідомлень

Література

ТЕМА 8. П
ОЛІТИЧНА СВІДОМІСТЬ ЯК ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА

(2 години)

План семінару

Політична свідомість становить відображення соціальною групою дійсності через призму колективних інтересів, вимірювання групових потреб з точки зору їх впливу на суспільство, на все соціальне ціле. Людина усвідомлює своє відношення до тієї чи іншої соціальної групи, до влади та її проявів, визначається із своїми політичними позиціями. На цій основі й виникає політична свідомість. Вона має свої рівні та виконує важливі функції які треба визначити в цьому питанні. Серед форм політичної свідомості особливу увагу слід приділити масовій свідомості та політичній ідеології. Остання в загальному питанні є доктриною, що обґрунтовує притягання тієї чи іншої групи на владу та її використання, та передбачає стратегію політичних дій в цьому напрямку.

У третьому питанні студентам треба охарактеризувати зміст поняття політична культура. Вона являє собою систему історично сформованих, відносно інших поглядів, переконань, ціннісних орієнтацій, моделей поведінки суб’єктів політичного процесу. Цей політичний феномен включає до себе політичну культуру свідомості, політичну культуру поведінки та політичну культуру функціонування політичних інститутів. Студентам треба відрізняти політичну культуру особистості та суспільства, визначити що таке субкультура. У питанні про типологію важливо звернути увагу на концепцію Г.Алмонда та С. Верби, охарактеризувати та порівняти провінціалістську, підданську та політичну культуру участі, проаналізувати, чому громадянський тип сприяє стабільності демократичного політичного режиму.

Уся сукупність знань одержаних за цією темою надасть студентам змогу краще розібратися у специфіці політичної культури сучасного українського суспільства, визначити її рівень. Особливу увагу треба приділити характеристиці політичної участі, ціннісним орієнтаціям, якими керуються люди у питаннях політичного вибору, згадати про найбільш важливі політичні події сучасності в цьому плані. Слід пам’ятати, що в умовах перехідного періоду політична культура є багатоскладовою, поєднує у собі традицію і модернізацію.

Питання для самоконтролю

Теми рефератів, доповідей, повідомлень

Література

ТЕМА
9
.
СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ІДЕЇ І ТЕЧІЇ У СУЧАСНОМУ СВІТІ

(2 години)

План семінару

1. Традиційні соціально-політичні ідеї та течії:

а) лібералізм;

б) консерватизм;

в) соціалізм.

2. Новітні західні соціально-політичні ідеї:

а) концепції інформаційного суспільства;

б) альтернативні концепції.

3. Сучасні соціально-політичні доктрини католицизму, православ’я та ісламу.

Вивчаючи цю тему, студенти повинні виявити історичні аспекти розвитку тієї чи іншої течії, використовувати матеріал з політичної думки минулого та сучасності, вміти порівнювати різні течії, давати їм раціонально-критичну оцінку, проаналізувати як вони змінюються разом із розвитком суспільства. Важливо звернути увагу на те, як сьогодні у суспільній практиці знаходять своє відображення різні ідеї та течії. Розглядаючи цю тему потрібно згадати матеріал, що вже вивчений, особливо відносно політичних партій та груп інтересів і політичної свідомості та політичної культури суспільства.

Питання для самоконтролю

Теми рефератів, доповідей, повідомлень

Література

ТЕМА 10
. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ ТА ЗОВНІШНЬО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ. УКРАЇНА У СВІТОВІЙ СПІЛЬНОСТІ

(2 години)

План семінару

Міжнародні відносини – це система міждержавних взаємодій, суб’єктами яких є держави, міждержавні організації, партії приватні особи. У сферу міжнародних відносин включаються воєнно-політичні, економічні, екологічні, гуманітарні та інші проблеми світового співтовариства. Міжнародні відносини можуть розглядатися на глобальному, регіональному, локальному рівнях. В залежності від політичних цілей; інтересів, характеру зовнішньої політики суб’єктів міжнародного життя міжнародні відносини можуть бути стабільними і нестабільними, відносинами суперництва і ворожнечі, або довіри і співробітництва. Розкриваючи цю тему студентами треба звернути увагу цінності засади, стратегії і тактики міжнародної політики на різних етапах розвитку суспільства, прослідити еволюцію міжнародних відносин. Особливо важливою є характеристика динаміки міжнародних відносин у ХХ ст. Студенти повинні навести як практичний матеріал відносно цього питання, так і розкрити основні теорії міжнародних відносин та міжнародної політики. Розкрити зміст діяльності різних міжнародних організацій, їх вплив розвиток сучасного світу, у вирішенні глобальних проблем.

Зовнішня політика – це діяльність держави на міжнародній арені, що регулює відносини з іншими суб’єктами зовнішньополітичної діяльності: державами, міждержавними організаціями. Держава прагне через зовнішню політику забезпечити реалізацію свого національного інтересу в міжнародних відносинах. Потрібно визначити як співвідносяться внутрішня та зовнішня політика держави. Відносно зовнішньої політики України слід проаналізувати основні принципи зовнішньополітичної діяльності, основні напрямки, участь у міжнародних організаціях, роль у світовій спільноті та те як відбуваються національні інтереси держави на міжнародній арені у зовнішньополітичній концепції.

Питання для самоконтролю

Теми рефератів, доповідей, повідомлень

Література

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

З метою поглибленого вивчення проблем курсу “Політологія” передбачаються активні форми і методи проведення занять, як дискусія, брифінг, колоквіум, “круглий стіл”, предметне моделювання політичних ситуацій тощо.

Поделиться:
Нет комментариев

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Все поля обязательны для заполнения.

№ п/п Назва теми Годин по темі
1. Політологія як наука 2
2. Основні етапи становлення та розвитку політичної думки людства 4
3. Політика, політичні відносини та політичне життя суспільства 2
4. Політична система суспільства. Держава – базовий інститут політичної системи суспільства 2
5. Основні політичні режими сучасності. Демократія: сутність, форми та роль у суспільстві. 2
6. Політичні партії та суспільні рухи, групи інтересів. 2
7. Політичне лідерство та політичні еліти. 2
8. Політична свідомість та політична культура. 2
9. Соціально-політичні ідеї і течії у сучасному світі. 2
10. Міжнародні відносини та політична діяльність України у світовій спільноті. 2
Усього 22