Реферат: Економічна географія США

Название: Економічна географія США
Раздел: Рефераты по астрономии

План

1. Загальна характеристика.

2. Глобалізація бізнесу й інформаційна революція.

3. Фінансовасистема.

4. Сільськегосподарство.

5. Розвитокпромисловості, транспортуйсферипослуг.

6. Зовнішньоекономічнізв’язки.

ЗАГАЛЬНА
ХАРАКТЕРИСТИКА

Сполучені Штати Америки є найбільшою державою сві­ту. Країна розташована в усіх кліматичних поясах, що спри­яє сільському господарству й туризму, має більше ста видів корисних копалин. З природних ресурсів найбільшу частку в обсязі продукції видобувної промисловості у вартісному обчислені складають енергоресурси (90%); нафта, вугілля, природний газ, уран. Близько 75% видобутку металів припа­дає на залізну руду й мідь. Разом із тим до 50% потреб національної економіки в мінеральній сировині задовольня­ється за допомогою імпорту. Зокрема, США не має у своєму розпорядженні запасів таких стратегічних металів як хром, марганець, вольфрам, кобальт. Маючи п’ять відсотків світо­вого населення, країна видобуває п’яту частину світового виробництва міді, вугілля й нафти. Сільське господарство Сполучених Штатів постачає на світовий ринок 50% куку­рудзи, 20% яловичини, свинини, баранини, близько однієї третини пшениці. США — найбільший світовий покупець (13% світового експорту) і продавець (18% світового імпор­ту). Причому, що характерно для американської економіки, державні підприємства можна перерахувати на пальцях (по­штова служба й комісія з ядерних досліджень), навіть авіалі­нії і телефонна система в США приватизовані. Основні зу­силля уряду зосереджені на розробці й дотриманні антитрестового законодавства. Сутність цієї системи полягає в не­допущенні змови великих компаній (трестів) і встановлення монопольних цін на товари й послуги. Валовий національний продукт, валовий внутрішній продукт і ВНП на душу населення в 1998 і 1999 рр.

Американська модель економіки характеризується таки­ми принциповими рисами як глобалізація бізнесу й Інформа­ційна революція.

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ
БІЗНЕСУ

Й
ІНФОРМАЦІЙНА
РЕВОЛЮЦІЯ

Глобалізація бізнесу означає інтеграцію країни і її суб’єк­тів хазяйнування у світову економіку. Уже зараз понад поло­вини доходів великих американських корпорацій створюєть­ся за кордоном: величезного значення набув процес розвитку зовнішньої торгівлі й іноземного інвестування. У свою чергу США також одержують передові закордонні інвестиційні то­вари й технології; у країні діють численні філії і дочірні під­приємства європейських і японських фірм. Якщо наприкінці 1970х рр. із зовнішньою торгівлею було пов’язано близько 17% економіки США, то до кінця 1990х років американська економіка вже на чверть залежить від експорту.

Сильні зовнішньополітичні позиції США, першість аме­риканської моделі розвитку економіки визначають лідерство США в процесі глобалізації. Жодна інша країна світу поки не в змозі протиставити більш успішну модель росту. США оде­ржують переваги навіть від того, що колишні економічні тео­рії за всіх часів вважалися неприпустимими.

Зміцнення курсу долара в результаті світової валютнофінансової кризи і воєнних дій у Югославії призвело до змен­шення американського експорту і значного збільшення імпор­ту. Дефіцит торговельного балансу США досяг небачених розмірів, його оцінюють у суму понад 240 млрд дол. Будьяка інша країна вже давно б зіткнулася із серйозними трудноща­ми, із занепадом вітчизняного виробництва й витисненням віт­чизняних товарів із внутрішнього ринку. В економіці Сполу­чених Штатів нічого подібного не відбувається. Ріст імпорту призвів до збільшення пропозиції, зниження цін, великого вибору в споживачів, створив понад 2 млн робочих місць у сфері послуг, змусив вітчизняних виробників бути більш кон­курентоспроможними. Місцеві компанії одержали можливість переустаткування своїх виробничих потужностей за рахунок дешевшого японського і європейського устаткування, що є додатковим фактором росту.

Інформаційна революція є другим могутнім джерелом росту економіки США. Країна переживає справжній інформа­ційний бум: удосконалюються цифрові технології, постійно утворюються нові компанії, виникають нові галузі промисло­вості. Тільки в одній Силіконовій долині — центрі американ­ських технологій (штат Каліфорнія) щотижня утворюється більше десятка нових компаній. Це посправжньому перевер­нуло американську економіку. Якщо донедавна економіку країни рухало вперед автомобілебудування і житлове будів­ництво, то сьогодні локомотивом розвитку служать інформа­ційні технології, що забезпечують за приблизними оцінками третину всього економічного зростання. У сфері інформатики й інформаційних технологій США не мають собі рівних. Так, у рейтингу 100 компаній сфери інформаційних технологій жур­налу Визшезд \Уеек 75
представляють США, а в першій двад­цятці — 17 американських компаній. Глобалізація бізнесу і нові інформаційні технології призве­ли до реструктуризації економіки США. Глобалізація відкри­ла нові ринки збуту для американських товарів і послуг, стиму­лювала виробництво, орієнтоване на закордонний ринок. Гло­бальний ринок дозволив стати американським компаніям кон­курентоспроможними, зросла якість продукції, знизилися ви­трати і ціни. Торговельні бар’єри багато в чому залишилися в минулому, іноземні компанії одержали доступ на американ­ський ринок, їхня діяльність йде на користь американській еко­номіці. Дешеві товари і дешева робоча сила стають повсюдно доступними. Глобальна пропозиція збільшується завдяки зрос­танню глобального попиту, і чималий внесок у ці процеси вно­сить найбільша економіка світу — економіка США.

Інформаційні технології впливають у свою чергу на цілий комплекс галузей економіки. За допомогою інформаційних технологій можна підвищити продуктивність праці й ефектив­ність управління, знизити витрати, скоротити устаткування, у якому тепер відпадає необхідність, можна значно полегшити комерцію, використовуючи глобальні комп’ютерні мережі. Осо­бливість нової економіки полягає ще й у тому, що сучасні технології постійно удосконалюються, не даючи кривій життє­вого циклу продукту впасти вниз.

Нова економіка була б неможливою без гнучкого ринку праці в США. Кожен американець змінює роботу раз на п’ять років, а то й частіше. Робоча сила в США мобільна і може відразу переміститися із Західного на Східне узбережжя кра­їни і навпаки, якщо там з’являться нові робочі місця з високим рівнем оплати. Свого часу побут американців змінила автомо­білізація країни й наявність прекрасних доріг, на сьогодні високорозвинена інформаційна, транспортна і житлова інфра­структура країни відкривають нові можливості всім, хто шу­кає роботу. У США працює чимало іноземців, яких привабила вища оплата праці, ніж у себе на батьківщині. Іноземці явля­ють собою як найкращий інтелектуальний потенціал європей­ських і азіатських країн, так і численну некваліфіковану робо­чу силу.

ФІНАНСОВА
СИСТЕМА

Фінанси й кредит.
Справжній бум, відірваний від реаль­ного сектора економіки, переживають фінансові ринки США. Акції інформаційних компаній ростуть як на дріжджах, але за цим ростом практично не стоїть створення якихнебудь матеріальних благ і послуг. США
один із найбільших борж­ників у світі, а кількість доларів, що обертаються за кордо­ном, не забезпечена ніякими резервами. США могли б по­трапити в дуже скрутну ситуацію, якби па світових ринкахєвро потіснив долар як резервну валюту й засіб платежу. У цьому зв’язку США була вигідна валютнофінансова криза 1990х років, оскільки завдяки їй колишній попит на долар відновився, і тепер через систему міжнародних фінансових організацій Штати можуть диктувати умови і видавати гро­шові кредити потерпілим країнам. Війну в Косово в 1999 р. уряд США затіяв із тією метою, щоб послабити позиції євро і ввести в дію новий «план Маршала» для Східної Європи. Економіка США являє собою величезну мильну бульбашку у вигляді перегрітого фінансового ринку, переоціненого до­лара і піраміди зовнішнього й внутрішнього боргу. Ударив­ши по країнах Латинської Америки, ПівденноСхідній Азії й Росії, криза кінця 1990х років відвела загрозу поширення на перегрітий ринок США.

Заощадження й інвестиції. У
порівнянні із Західною Єв­ропою і Японією, США вирізняються досить низьким рівнем заощаджень інвестицій (15,4% ВВП, у той час як у Нідерлан­дах 19,5%, Німеччині 22,6%, Японії 29,7%). Боротьба з інфля­цією призвела до зниження процентних ставок і незацікавле­ності населення в заощадженнях. Вільні капітали американці воліють пускати в обіг на фінансових ринках, купуючи цінні папери. Це підживлення фінансового ринку стимулює непомір­ний ріст спекуляцій на ньому. З 1998 р. по 1999 р. у США спостерігалося значне зростання особистих капіталів, що було пов’язано з бумом на фондовому ринку. Усього за рік кіль­кість мільярдерів у країні збільшилася з 79 до 268, причому чимало капіталів пов’язані з віртуалізацією ринку паперів. Другим поясненням низького рівня заощаджень є споживче ставлення до життя самих американців. Вони воліють витра­чати гроші, купуючи нові речі, одержуючи освіту, подорожую чи. З одного боку, економіка Сполучених Штатів страждає від ослабленням свого внутрішнього інвестиційного потенці­алу, що змушує звертатися до зовнішніх інвестиційних ресур­сів. З другого боку, економіка США знаходиться на іннова­ційній стадії свого розвитку: зниження частки інвестицій у ВВП компенсується створенням нових технологій, що сприя­ють переозброєнню виробництва й інтенсифікації сільського господарства.

СІЛЬСЬКЕ
ГОСПОДАРСТВО

Сільське господарство США характеризується розвит­ком у ньому агропромислового комплексу (АПК), що відби­ває ефективне поєднання науки, сільського господарства, транспорту й галузей промисловості, що перероблюють сіль­ськогосподарську сировину. АПК являє собою єдиний техно­логічний ланцюжок, що починається в наукових лабораторіях зі створення нових сортів рослин, потім йде процес виробниц­тва в полі під безперервним комп’ютерним контролем, збиран­ня врожаю і його транспортування для наступного зберігання й переробки, а завершує цикл збут виробництва через торго­вельну мережу. У Сполучених Штатах наявність АПК сприяє високій конкурентоспроможності американського сільського господарства. Основними культурами для сільського госпо­дарства є практично усі відомі види рослин (пшениця, куку­рудза, фрукти, овочі, бавовна і т. д.), розвинуте також тварин­ництво, особливо птахівництво. США є найбільшим у світі виробником зерна. РОЗВИТОК
ПРОМИСЛОВОСТІ
.
ТРАНСПОРТУ
Й
СФЕРИ
ПОСЛУГ

Американська промисловість вирізняється пріоритетом наукомістких технологій, що створюють продукцію на базі найпередовіших технологій. Інвестиції у сферу виробництва ста­ли одним із двигунів економічного підйому в СІЛА в 1990ті роки. Капіталовкладення відповідають близько 11% ВВП. По­над половини всіх інвестицій у промисловість складають при­дбання комп’ютерів і засобів інформатики. На базі впроваджен­ня передових технологій у процес виробництва відбулося знач­не скорочення витрат, відзначається зростання продуктивно­сті праці. У США розвинутий весь спектр галузей промисло­вості, починаючи з традиційних (гірничодобувна, металургій­на, нафтохімічна) і закінчуючи найсучаснішими (аерокосмічна, мікроелектроніка, виробництво нових матеріалів і т. д.). Най­більше значення має виробництво засобів телекомунікацій, транспортних засобів, сучасного промислового устаткування, споживчих товарів тривалого користування. Найвищі доходи (зростання прибутку в середині 1990х років — 70%) приносять електронна й електротехнічна промисловість.

1998 1999
ВНП (у млн дол. США) 7 902 976 8 350 957
ВВП (у млн дол. США) 8 230 397 8 708 870
ВНП на душу населення 29 240 ЗО 600
(у дол. США)
Залізна руда 39 342 000 тонн
Мідь 1 910 000 тонн
Цинк 620 000 тонн
Свинець 430 000 тонн
Молібден 57 000 тонн
Ванадій 2 700 тонн
Ртуть 550 тонн
Срібло 1 800 000 кілограмів
Золото 325 000 кілограмів
У 1995 р. в США вироблено товарів
Автомашин і мотоциклів 238 384 одиниць
Літаків і вертольотів 104 854 одиниць
Продуктів харчування 94 072 одиниць
Верстатів і устаткування 79 439 одиниць
Електронних компонентів 73 642 одиниць
Ліків 67 792 одиниць
Комп’ютерного і офісного 66 708 одиниць
устаткування
Медичного устаткування 39 535 одиниць
Сигарет 29 745 одиниць
Аерокосмічного устаткування 29 508 одиниць
Фотоустаткування 22 119 одиниць
Морських кораблів, яхт і катерів 15 249 одиниць
Дитячих і спортивних товарів 12 123 одиниць
Аудіо й відеотоварів 10 614 одиниць
Виробництво електроенергії в 1996—1999 рр.

Сфера послуг — основна галузь американської економі­ки — розвинута практично у всіх напрямках. Це традиційні туризм, банківська справа і торгівля, освіта і медицина. Остан­нім часом пріоритет одержав розвиток консалтингових, мар­кетингових і управлінських послуг, а також нові інтенсивні інформаційні технології. Сфера послуг забезпечує 80% усього приросту зайнятості в кра’іні. Одночасно з ростом кількості зайнятих у сфері нематеріального виробництва відбувається вивільнення високооплачуваних робочих місць у промисло­вості через підвищення продуктивності праці, автоматизацію й механізацію робочих місць.

Частки у ВВП і зайнятого працездатного населення

1996 1998 1999
Усього (млрд кВт) 3 629 3 620 3 678
На ТЕС 65,1 70,34 69,64
(у % від загальної кількості)
НаГЕС 9,6 8,96 8,31
(у % від загальної кількості)
На АЕС 18,59 18,61 19,8
(у % від загальної кількості)
На інших типах ЕС 6,71 2,09 2,25
(у % від загальної кількості)

Більша, ніж у США, частка сфери послуг у структурі ви­робництва ВВП спостерігається тільки в Нідерландів (78%), Ізраїлю (81%), Гонконгу (83%), які через наявні певні конку­рентні переваги спеціалізуються в системі міжнародного поді­лу праці на послугах. Однак вищезгадані країни не можуть скласти помітну конкуренцію СЇДА на світовому ринку по­слуг через свої невеликі розміри.

Велике значення для економіки мають транспортні по­слуги. У США розвинуті усі види транспорту, країна має пре­красну транспортну інфраструктуру. У сфері перевезень ван­тажів домінує залізничний транспорт, а в пасажирських пере­везеннях найбільше значення мають автомобільний і повітря­ний транспорт.

Питома вага окремих видів транспорту

в загальному вантажообігу американської економіки

в 1996 р. у %

Частка у ВВП Частка зайнятого працездатного населення

Сільське господарство Промисловість

Сфера послуг

2% 23%

75%

2,7% 24,8% (включаючи зайнятих на транспорті) . 72,5% (включаючи управлінський персонал)
Залізниці 33,5

Автомобільний транспорт

22,1

Внутрішній водний транспорт

11,2

Найбільші порти країни:
Анкорідж, Балтімор, Бостон, Чарльстон, Чикаго, Хемптон Роудс, Гонолулу, Х’юстон, Джексонвіл, ЛосАнджелес, Новий Орлеан, НьюЙорк, Філадель­фія, Порт Канаверел, Портленд, СанФранциско, Савана, Сіетл, Та’мпа, Толєдо.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ
ЗВ

ЯЗКИ

Сполучені Штати є найбільшим у світі1
експортером (13% світового експорту) й імпортером (18% світового імпорту) товарів.

Зовнішня торгівля країни в 1994—2000 рр. (млрд дол. США)

Морський транспорт Повітряний транспорт Трубопроводи
18,3 0,4 14,5

Географія експорту

1994 1995 1996 1998 2000
Експорт Імпорт 513 664 578 751 625,1 822 663 912 776 1 223

Географія імпорту

1993 1995 1997 1998 2000
Західна Канада — Канада — Канада — Канада —
Європа — 24,3% 22% 22% 23% 23%
Канада — Західна Західна Мексика — Мексика —
22,1% Європа — 21% Європа — 21% 12% 14%
Японія — Японія — Японія — Японія — Японія —
10,5% 16,5% 10% 8% 8%
1993 1995 1997 1998 2000
Мексика — Мексика — Велико Велико
8% 10% британія — 6% британія — 5%
Німеч Німеч
чина — 4% чина — 4%
Франція — 3% Франція
Нідерлан Нідер
ди 3% ланди

Випереджальними темпами розвивається експорт напів­провідників і телекомунікаційного устаткування, транспорт­них засобів (автомобілів і авіалайнерів), енергетичного уста­ткування й двигунів, вимірювальних і наукових приладів. В експорті послуг переважають фінансові, управлінські, транс­портні, медичні, освітні й консалтингові послуги. Експорт у 1998 р. склав 663 млрд дол.

Країнипартнери США з експорту:
Канада — 23%, Япо­нія — 10,3%, Мексика — 10,1%, Великобританія — 5,2%, Німеч­чина 3,7%, Республіка Корея 3,4%, Тайвань 3,2%.

Імпорт у 1998 р. склав 912 млрд дол. Імпорт має для американської економіки ще більш важливе значення, ніж екс­порт. В імпорті товарів переважає високотехнічне устатку­вання (комп’ютери й периферія, засоби телекомунікацій), одяг і побутова електроніка, транспортні засоби. Машини й устат­кування дають дві третини приросту імпорту США, на частку автомобілів і споживчих товарів припадає чверть приросту. Країнипартнери США з імпорту:
Канада — 19%, Японія — 17,4%, Мексика 7,3%, Китай 5,6%, Німеччина 4,6%, Тай­вань — 3,9%, Великобританія — 3,6%.

Зовнішня заборгованість США в 1995 р. склала 862 млрд дол.

Грошова одиниця країни —
американський долар (100 цен­тів).

Поделиться:
Нет комментариев

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Все поля обязательны для заполнения.

1993 1995 1997 1998 2000
Канада — Канада — Канада — Канада — Канада —
19,3% 20% 19% 19% 19%
Західна Західна Західна Японія — Японія —
Європа — 18,1% Європа — 18%

Європа —

18%

13% 11%
1993 1995 1997 1998 2000
Японія — Японія — Японія — Мексика — Мексика —
18,1% 16,5% 14% 10% 11%
Мексика — Мексика — Китай — Китай —
8% 10% 7% 8%
Китай — Німеччи Німеччи
7% на 5% на 5%
Велико Велико
британія 4% британія 4%
Тайвань — Тайвань —
4% 4%